Є цілий ряд факторів, який прямо говорять, що у США навряд оцінюють можливість гострого дефіциту ракет до Patriot
Джерело: Defence Express
Те що озброєння може завершуватись вже давно й на власному досвіді чудово знає Україна й це у будь-якому випадку також стосується й боєприпасів до зенітного ракетного комплексу Patriot. Й важливість цього ЗРК, який, разом із SAMP/T забезпечує перехоплення балістичних ракет, можливо не пояснювати.
Водночас у публікації про роботу протиповітряної оборони України видання The New York Times розмістило наступне твердження: “офіційні особи Білого дому та Пентагону попередили, що Сполучені Штати незабаром не зможуть забезпечувати українські батареї Patriot ракетами-перехоплювачами, вартість яких може становити від 2 до 4 мільйонів доларів за одиницю”.
Одразу з боку Defense Express зазначимо, що в оригінальній публікації не міститься посилання, коли саме та ким конкретно було це сказано.
Але вочевидь мова йде про протиракету MSE, яка призначена для перехоплення балістичних ракет та використовується Patriot PAC 3. І так, їх не виробляється значна кількість. У червні 2023 року у Lockheed Martin оголосили, що компанія виробляє по 450 ракет MSE на рік з планом збільшити їх виробництво до 550 до 2026 року.
Враховуючи кількість операторів Patriot PAC 3 (близько 15 країн), це не дуже значна цифра. Особливо, коли мова йде про забезпечення бойової роботи цих ЗРК в Україні, коли навіть 450 ракет MSE – це до 225 балістичних ракет за стандартним алгоритмом, коли на одну ціль запускається дві протиракети для гарантування перехоплення.
Звісно є певні запаси. При цьому вони розраховані, якщо брати лише США, на 60 батарей Patriot PAC 3, які є у розпорядженні країни. Більше того, наприкінці 2023 року Японія змінила правила експорту озброєння й дозволила продаж озброєння, яке виробляється за ліцензією до країн-ліцензіарів. Це також стосується ракет до Patriot, виробництво яких було локалізовано в країні.
На жаль знайти точної інформації які саме ракети виробляє Японія не вдалось, бо окрім MSE ще є її стара версія CRI, а також ракети для знищення аеродинамічних цілей GEM-T. Але у 2005 році з’явилась інформація, що Mitsubishi Heavy Industries уклала з Lockheed Martin ліцензійну угоду на виробництво ракет-перехоплювачів до Patriot PAC 3. Тобто у світі виробнича база боєприпасів до цього ЗРК дещо ширша.
Але на можливу проблему забезпечення ракетами Patriot в Україні накладаються факти, які дещо протирічать їх незворотному браку. Зокрема, якщо проглядається дефіцит ракет до них, то напевно Україну не посилювали ще однією батарею Patriot, як це зробила Німеччина.
Більше того, навряд би існували плани передати ще п’ять батарей Patriot, про що розповів гендиректор Raytheon Technologies у червні 2023 року. При цьому зі строком до кінця 2024 року. Зрештою тоді точно не існувало б проєкту FrankenSAM з комбінацією пускових та ракет Patriot з українською РЛС. Тим паче, що його реалізація неможлива без США.
Бо кожна нова батарея – це необхідність у ракетах до них. І передавати додаткові ЗРК, планувати передати ще та навіть шляхом гібридизації їх збільшити на фоні завершення самих ракет, без яких вони стають безпорадними – не дуже логічно.
Водночас у будь-якому випадку не слід применшувати реальну загрозу дефіциту ракет до Patriot. Бо він також залежить від інтенсивності ударів РФ балістичним озброєнням. Особливо на фоні початку застосування вже й ракет з КНДР. А це знову повертає до питання необхідності перегляду рішення країн-партнерів щодо невикористання західного озброєння по території РФ.
