Перевіряємо, чи дійсно РФ почала будівництво захисних споруд на аеродромах і пояснюємо, куди поділись укриття, які масово будував СРСР
Джерело: Defence Express
На військовому аеродромі “Мариновка” у Волгоградській області були помічені новостворені укриття для літаків. Ця авіабаза знаходиться у близько 450 км від поточної лінії фронту та використовується для базування фронтових бомбардувальників Су-24 та Су-34.
На це звернули увагу у MilitaryAviationInUa і на оновлених знімках Google Earth на яких дійсно зафіксована поява нових укриттів, які нагадують арочні металеві безкаркасні ангари. Також додано, що вони з’явились десь між 2022 та 2024 роком.
І на фоні цього Defense Express вирішив з’ясувати, чи дійсно їх поява викликана загрозою ударів з боку України та чи встановлено щось схоже на інших авіабазах. І на основі публічних, але, на жаль низькоякісних знімків з супутника Sentinel Європейської космічної агенції вдалось встановити, що створення цих ангарів почалось ще у листопаді 2023 року, а роботи були завершені на початку 2024 року.
Авіабаза “Мариновка”
Тобто побудова цих ангарів не пов’язана із новими далекобійними ударами з боку України, зокрема і по авіабазах таких як “Кущевская” на Кубані, на який мінімум “два пропущених” нальотів дронів. Останній з яких призвів до знищення літаків, включно із винищувачем групи “Русские Витязи”. Але на цьому аеродромі жодних аналогічних конструкцій немає і станом на сьогодні, про що також говорять супутникові знімки.
Авіабаза “Кущевская”
Жодних аналогічних укриттів не було помічено на авіабазі “Миллерово”, що у 200 км від поточної лінії фронту.
Авіабаза “Миллерово”
Як і на авіабазі “Бельбек” у поки окупованому Криму, хоча цей аеродром дуже давно у зоні ураження і не лише дронами, а й ATACMS.
Авіабаза “Бельбек”
Також їх немає на аеродромі “Балтимор” у Воронежі, який у 175 км від кордону з Україною.
Авіабаза “Балтимор”
Тобто мова йде про малорозповсюджений випадок, який поки помічений лише на одній авіабазі “Мариновка” і не є системним. І на фоні цього можливо поставити доволі просте питання – а чому на російських аеродромах немає укриттів для літаків.
Бо ще з радянської кінохроніки складається враження, що вони були. І багато, бо їх створювали із традиційним радянським розмахом, характерним для витрат на військо.
І дійсно, за досвідом Шестиденної війни, коли Ізраїль на аеродромах знищив майже всю авіацію арабської коаліції, у СРСР активно почали створювати типові арочні укриття. 2А11 – для МиГ-21, 2А13 – для Су-7/17, МиГ-23/27. Останні стали самими масовими та були розміром 12,9х28 метра з товищиною стін у 60 см. При цьому це були доволі дорогі інвестиції, тому укриття в першу чергу будувались у західних військових округах, зокрема в країнах Балтії та в Україні.
Але наступне покоління літаків виросло у розмірах і на заміну дуже зручним у плані габаритів літаками зі змінною стріловидністю, бо МиГ-23 складався до розмаху 7,78 метра, прийшов МиГ-25 з розмахом крила 14 метрів, МиГ-29 з 11,36 метра та Су-27 з розмахом 15 метрів. Не було проблеми лише з Су-24, який за рахунок зміни стріловидності мав мінімальний розмах 10,3 метра.
Відповідні укриття, під МиГ-25 та МиГ-29 (2А16) ще почали будувати, але радянська економіка вже не витримувала. І для того щоб без ризику запхати МиГ-29 в укриття типу 2А13 із зазором у 1,5 метра на деяких аеродромах почали робити саморобні направляючі.
Тому на питання, чому на російських аеродромах немає укриттів для літаків, відповідь доволі проста – вони є. Але туди літаки створені на базі Су-27 – не влазять.
А за весь цей час у РФ питання з укриттями літаків, попри постійну критику з середини, вирішено не було. Хоча великі розміри російських літаків дійсно для багатьох є проблемою. Наприклад, для Індії, де Су-39МКИ не влізають у старі ангари.
Бо окрім питання розмаху крил є ще питання висоти, а тому для 6-метрових літаків на базі Су-27 необхідно будувати ще й доволі високі укриття.
Су-30МК2 в’єтнамських повітряних сил
