ЄС|NATO

Червона осінь 39-го

“…Задача: нанести мощный и молниеносный удар по польским войскам, к исходу 17 сентября выйти на р. Стрыпа. К исходу 18 сентября овладеть районом Чортков, Станиславов, имея дальнейшей задачей действия в направлении Стрый, Дрогобыч…” ДОКУМЕНТ

Лице комунізму

В радянські час у кожному населеному пункті Галичини і Волині обов’язково була вулиця (площа) 17 вересня. Ішлося про 17 вересня 1939 року – цього дня Червона армія розпочала військову операцію, яка в радянській історіографії називалося “Визвольним походом Червоної Армії у Західну Україну й Західну Білорусь”.

Ішлося про виконання таємних домовленостей між Третім Рейхом та СРСР про розділ територій між двома країнами. “Історична Правда” представляє документ, який розповідає про підготовку “Визвольного походу” в Україні. Це директива народного комісара [міністра] оборони СРСР Клима Ворошилова воєнраді Київського особливого військового округу на чолі з Семеном Тимошенком.

1939 г., СЕНТЯБРЯ 14,

МОСКВА. —

ДИРЕКТИВА № 16634

К. Е. ВОРОШИЛОВА И Б. М. ШАПОШНИКОВА

ВОЕННОМУ СОВЕТУ КИЕВСКОГО ОСОБОГО ВОЕННОГО ОКРУГА О НАЧАЛЕ НАСТУПЛЕНИЯ ПРОТИВ ПОЛЬШИ

Народный комиссар обороны Союза ССР 14 сентября 1939 г.

** № 16634 **

Военному совету Киевского особого военного округа Сов. секретно Особой важности Лично *Экз.

№ 2*

П р и к а з ы в а ю:

1. К исходу *”16″* сентября скрытно сосредоточить и быть готовым к решительному наступлению с целью молниеносным ударом разгромить противостоящие войска противника:

а) Каменец-Подольская группа — командующий группой командарм 2-го ранга тов.Тюленев [дивись біографічну довідку нижче – ІП], в составе 16-й, 9-й, 32-й и 34-й кав. дивизий, 72-й и 99-й стр. дивизий, 25-го танк[ового] корпуса, 26-й и 23-й танк[овых] бригад, 283-го и 274-го корп[усных] артполков — в районе Гусятин, Каменец-Подольск, Ярмолинцы.

Задача — нанести мощный и молниеносный удар по польским войскам, надежно прикрывая свой левый фланг и отрезая польские войска от румынской границы, решительно и быстро наступать в направлении на Чортков, Станиславов и к исходу “17” сентября выйти на р. Стрыпа; к исходу “18” сентября овладеть районом Станиславов, имея дальнейшей задачей действия в направлении Стрый, Дрогобыч.

б) Волочиская группа — командующий группой — командующий Винницкой армейской группой комкор тов. Голиков, в составе 3-й, 5-й и 14-й кав. дивизий, 96-й и 97-й стр. дивизий, 24-й, 38-й танк[овых] бригад, 269-го корп[усного] артполка — в районе Волочиск, Соломна, Черный остров.

Задача — нанести мощный и решительный удар по польским войскам и быстро наступать на м. Трембовля, г. Тарнополь, г. Львов и к исходу “17” сентября выйти в район Езерна; к исходу “18” сентября овладеть районом Буск, Перемышляны, Бобрка, имея дальнейшей задачей овладение г. Львов.

в) Шепетовская группа — командующий группой — командующий Житомирской армейской группой комдив тов. Советников, в составе 44–й, 45-й и 81-й стр. дивизий, 36-ой танк[овой] ***бригады***, 236-го и 233-го корп[усных] артполков — в районе Новоград-Волынск, Славута, Шепетовка.

Задача — наступать в направлении на Ровно, Луцк и к исходу “17” сентября овладеть районом Ровно, Дубно; к исходу “18” сентября овладеть районом Луцк, имея в виду в дальнейшем наступление на Владимир-Волынск.

г) для обеспечения правого фланга сосредоточить в районе Олевск, Городница, Белокоровичи 15-й стр. корпус в составе 60-й и 87-й стр. дивизий и вести активные действия на Сарны.

2. Действия групп должны быть быстры и решительны, поэтому они не должны ввязываться во фронтальные бои на укрепленных позициях противника, а, оставляя заслоны с фронта, обходить фланги и заходить в тыл, продолжая выполнять поставленную задачу.

3. Разграничительная линия с войсками Белорусского особого военного округа — устье р. Словечна, Домбровица, Влодава, Коцк и далее по р. Вепрш до ее устья, все для Киевского особого военного округа включительно.

4. Граница наших действий по глубине устанавливается — правый берег р. Висла от устья р. Вепрш до устья р. Сан, правый берег р. Сан от устья до ее истоков, далее новая граница Венгрии (бывш. граница Чехословакии с Польшей), вся граница с Румынией. Нашим войскам через эту линию отнюдь не продвигаться.

5. Войскам групп решительное наступление с переходом государственной границы начать на рассвете “17” сентября. Авиационные части округа рассосредоточить на оперативные аэродромы в полной боевой готовности. По действиям авиации задачи ставятся командованием округа.

7. Сосредоточение групп прикрыть сильной истребительной авиацией и зенитной артиллерией. Наступление вести под прикрытием истребителей во взаимодействии с бомбардировочной, штурмовой авиацией. Избегать бомбардировки открытых городов и местечек, не занятых крупными силами противника.

8. Вслед за Волочиской группой направить 137-й артполк РГК, который должен следовать в готовности оказать поддержку группе в случае атаки укрепленных позиций.

9. Организовать бесперебойное снабжение групп КОВО всеми видами довольствия, не допуская никаких реквизиций и самовольных заготовок продовольствия и фуража в занятых районах.

10. Получение директивы подтвердить и план действий представить нарочным к утру ****” “**** сентября.

Народный комиссар обороны СССР Маршал Советского Союза К. Ворошилов

Начальник Генерального штаба РККА — командарм I ранга Б. Шапошников *****

Напечатано 2 экз.

Б.Шапошникову. Экз[емпляр] №1-й (Первый) получил 14.9.39 18 часов.***** ******

Кулик. 14.9.39 г.*****

Пометы:

1. В верхней части 1-го листа над текстом имеется штамп входящей регистрации 1-го отделения 1-го отдела штаба РККА: “Вход[ящий]№182. 9.10.1939г.”.

2. На обороте последнего листа имеется помета от руки чернилами: “Материал первой редакции экз[емпляры] №1, №2 по 3 листа каждый уничтожен сожжением 20 марта 1941 г. Генерал-майор В. Иванов. Полковник Громов, майор Ант[онченко]. 20.3.41”. ЦАМО, ф. 148а, оп. 3763, д. 69, лл. 4-6. Подлинник. ________________________ *-*

Здесь, а также далее все даты вписаны Б. Шапошниковым от руки красными чернилами. **-** Подчеркнуто красным карандашом. ***-*** Буква “ы” зачеркнута Б. Шапошниковым ошибочно, имеется в виду одна бригада. ****-**** Дата в документе отсутствует. *****-***** Вписано Б. Шапошниковым от руки красными чернилами. ******-****** подлинная подпись Г. Кулика красными чернилами. Джерело: архів бібліотеки Катинської справи ———

КОМЕНТАРІ:

Київський особливий військовий округ створено в липні 1938 р. на базі Київського військового округу. 11 вересня КОВО перетворено в Український фронт. До складу Військової ради КОВО (Українського фронту) входили командувач військами округу Семен Тимошенко, перший секретар Центрального комітету Компартії України Микита Хрущов, начальник штабу Микола Ватутін.

Семен Тимошенко – українець з Одещини (народився в 1895-му), тричі Георгіївський кавалер за Першу світову (кулеметник), з 1918 року в Червоній армії, командир кавалерійської дивізії в Першій кінній армії Будьонного, тричі кавалер ордена Червоного прапора, маршал СРСР (1940), народний комісар (міністр) оборони СРСР (1940-41). Двічі Герой СРСР (1940 за прорив фронту під час радянсько-фінської війни і 1964), командував Західним і Південно-Західним фронтами ЧА під час Другої світової, керував провальною Харківською операцією (1942). Після війни командував Білоруським військовим округом, був кандидатом у члени ЦК КПРС, депутат ВР СРСР. Помер у 1970 році.

Іван Тюлєнєв – росіянин з Поволжжя (народився в 1892-му), повний Георгіївський кавалер за Першу світову (драгун), брав участь у придушенні анархістського повстання у Кронштадті (1920), заступник інспектора кавалерії РСЧА (1931-38), генерал армії (1940), помер у 1978 році, за кілька місяців до смерті отримав Героя СРСР (за оборону Кавказу у 1942-му і “підвищення боєготовності” Радянської армії після війни).

Пилип Голіков – росіянин з Уралу (народився в 1900-му), з 1918 року в Червоній армії (на агітаторсько-політичних посадах), з 1931-го – на командирських посадах, 1937-40 – служба в Українській РСР. Начальник Головного розвідувального управління Генштабу РСЧА (1940). З 1944 року керував репатріацією громадян СРСР з території Німеччини і окупованих нею країн. Маршал СРСР (1961). З 1958 року – начальник Головного політичного управління Червоної армії, член ЦК КПРС (1961-1966), помер у 1980-му.

Іван Совєтніков – росіянин із Пензенської губернії (народився у 1897-му), з 1918 року – в Червної армії, в 1926-36 служив у Білоруській РСР, брав участь у Громадянській війні в Іспанії (1936-37), брав участь у приєднанні до Української РСР Буковини і Бессарабії. Депутат ВР УРСР від Ківерцівського району Волині (1940). Під час німецько-радянської війни – замком по тилу на різних фронтах. З 1950 – заступник командуючого Прикарпатського військового округу. Помер у 1957 у Львові.

Григорій Кулик – українець з Полтавщини (народився в 1890-му), член РСДРП із 1917 року, у Червоній армії з 1918-го, артилерист. Начальник артилерії Першої кінної армії Будьонного (1920), начальник Головного артилерійського управління РСЧА (1926), командарм (1939), маршал Радянського Союзу (1940), Герой СРСР (1940, за підготовку радянської артилерії до війни з Фінляндією). Репресований і розстріляний у 1950 році.

Населення Волині й Галичини спершу вітало “визволителів”, але нова влада розпочала репресії, ще гірші від “польських окупантів”. Події вересня-жовтня 1939 року історики називають по-різному – “анексією”, “визволенням”, “окупацією”, “приєднанням”. Факт у тому, що вперше після Акту злуки УНР та ЗУНР 1919 року українські землі знову возз’єдналися в одній державі – квазі-незалежній Українській РСР. Межі УРСР з незначними змінами були підтверджені після Другої світової. І зараз є кордонами незалежної України, визнаними світовою спільнотою, включно з нашими сусідами.

istpravda.com.ua

Читайте нас : наш канал в GoogleNews та Facebook сторінка - Новини України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.