Максимально схоже, що Х-47 “Кинжал” є не просто “аналоговнєтом”, а справжнім апогеєм “проривних” російських технологій у вигляді дуже швидкого реактивного снаряда, а не ракети
Джерело: Defence Express
Після ракетної атаки РФ так званими “гіперзвуковими” ракетами Х-47 “Кинжал” 26 липня біля російського селища Мазалки Тульської області була знайдена частина цієї ракети.
У ній доволі легко впізнати хвостову заглушку Х-47 “Кинжал”, яка закриває двигун і відстрілюється перед його запуском.
Також у РФ повідомили, що пуски цих ракет були здійснені у районі Ясногорска Тульської області у 45 км від місця падіння хвостової заглушки.
Нагадаємо тоді ворог здійснив комбіновану двоетапну масовану атаку, і цілями Х-47 “Кинжал” тоді став аеродром у Старокостянтинові. Й завдяки цьому цілком можливо визначити дальність пуску, яка становить 880 км. А разом з тим отримати доволі чіткий прямий маршрут польоту ракети після пуску.
Але дальність Х-47 “Кинжал” у районі 900 км фігурує вже вдруге. Зокрема 11 серпня Командування Повітряних Сил ЗСУ також оголосило орієнтовний пусковий район чотирьох цих ракет у вигляді повітряного простору Тульської та Липецької областей РФ та цілі у вигляді аеродрому Коломия в Івано-Франківської області.
Нагадаємо, що завдяки цьому звіту стало відомо про ще одну критичну ваду Х-47 “Кинжал”, бо одна ракета була перехоплена над Києвом, а інші три промахнулись по аеродрому й одна з них впала на дальності мінімум 1 км від летовища. Але орієнтовна дальність від приблизного пускового району також складає близько 900 км.
МиГ-31К з Х-47 “Кинжал”
Звісно на основі лише двох епізодів складно будувати тенденцію, але можливо, що для Х-47 “Кинжал” існує мінімальна дальність, яка пов’язана з тим, що робота твердопаливного прискорювача не відсікається і він все одно відпрацьовує повністю. При цьому варіювати траєкторію польоту неможливо, через обмеження у перегріві. І зрештою ця ракета максимально подібна до звичайного реактивного снаряда.
А це вже обумовлює те, що вся точність пуску залежить від точного позиціювання самого носія у вигляді МиГ-31К. Що знову повертає до історії, як у РФ взагалі з’явився Х-47 “Кинжал”. І може бути ще одним свідченням того, що ця аналоговнєтна розробка є нічим іншим, як варіацією недробленої радянської 79М6 “Контакт” та нереалізованого легкого ракетоносія “Ишим”, де для забезпечення точного виводу на орбіту корисного навантаження необхідно було залучати Ил-976 СКИП.
“Ишим” на базі МиГ-31Д
Й таким чином реальна бойова ефективність цієї російської розробки стає ще меншою, бо для ефективного застосування Х-47 “Кинжал” необхідно залучати цілий комплекс засобів, долати обмеження у пускових районах, які зав’язані на бойовий радіус носія, що має піднятися на значну висоту та розігнатися до значних швидкостей.
Більше того, від точності відокремлення самої ракети взагалі може залежати можливість ураження запланованої цілі і будь-який збій призводить до промаху.
