ЄС|NATO

Час грітися. Пінопласт проти комплексних програм з покращення енергоефективності

   Щонайменше троє моїх сусідів по під’їзду вирішили утеплитися на зиму і оббити балкони пінопластом (бо стіни будинку уже мають таке покриття). А я пригадую цей дискурс “енергоефективності” ще з літа, коли у нашому місті з’явилися бігборди з написом “Не страшна цена на газ, утепляй фасад сейчас”.

На порозі лібералізації енергетичних ринків та неодмінного здорожчання енергоносіїв питання енергоефективності постає все гостріше. Але у Європі його вирішували не самостійним монтажем пінопласту, а запровадженням комплексних програм з покращення енергоефективності.

Досвід країн Центрально-Східної Європи показує, що самостійна модернізація житла населенням не є ефективною з кількох причин.

По-перше, населення не має відповідних фінансових ресурсів для комплексної модернізації. Тобто змонтувати пінопласт і навіть змінити вікна окрема сім’я ще може, а от модернізувати комунікації у багатоквартирному будинку, території спільного користування та встановити енергоефективніші системи опалення – уже завдання заскладне. Оскільки втілені заходи часто не є комплексними, то і модернізація ця виявляється малоефективною, а часто самовільна, без експертизи – може навіть зашкодити будинку.

Підвищення енергоефективності домогосподарств можливе, коли державні інститути розробляють комплексні програми та бодай частково фінансують їх. Фінансування може відбуватися коштом державного бюджету або міжнародних донорів, зокрема у межах загальноєвропейських програм і на виконання європейських нормативів. У Європі від імені громади діють ОСББ: вони займаються менеджментом заходів з модернізації та залучають кошти під такі програми.

В Україні поки лише почали говорити про це: кілька днів тому заступник міністра регіонального розвитку Андрій Бєлоусов заявив, що зараз Мінрегіонбуд готує новий порядок державної підтримки для ОСББ, які проводитимуть енергоефективні заходи.

«Якщо ОСББ бере кредит на енергоефективні заходи – утеплення фасадів, дахів тощо, ми будемо готові погасити 30% тіла кредиту» – запевнив чиновник. Та і донори для таких програм уже є. За інформацією аналітичної команди Інформаційної кампанії “Сильніші разом!” уже зараз окремі міжнародні фінансові інституції готові фінансувати такі програми, але ще чекає чітких планів та алгоритмів від чиновників.

20-30%- таку частку кредиту і у Європі допомогають гасити уряди тим, хто робить своє житло більш енергоефективним.

А ось власне кредитні ресурси у ЄС дешевші: у Німеччині, приміром, відсоток за кредитом на енергомодернізацію становить 3%, з них 2% – компенсує держава. В Україні сьогодні заходи з покращення енергоефективності кредитує “Укргазбанк” під …. 17-17,5% річних на термін від року до п’яти.

Тож поки надія українських ОСББ на донорів та уряд, який зможе розробити привабливі програми, а також гарантуватиме прозорість у розподілі коштів.

Джерело: lb.ua

 

Читайте нас : наш канал в GoogleNews та Facebook сторінка - Новини України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

19 − 9 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.