Сьогодні на засіданні Ради національної безпеки і оборони розглядається єдиний конкретний документ оборонного планування в Україні – Державне оборонне замовлення. Те, як цей ключовий документ написаний, викликає питання не тільки до компетентності відповідальних керівників. Якщо в такому вигляді ДОЗ буде прийнятий, це буде не просто ганьбою, це буде свідомий зрив ключових оборонних ініціатив.
Про це повідомив Юрій Бутусов.
Проект ДОЗ, на жаль, згортає всі українські ракетні програми. Всупереч вимогам діючих оборонних програм, які ніхто не відміняв, що не передбачається закупівля великої партії ракет «Вільха», чи не передбачається фінансування програми «Нептун». Без таких засобів ракетна програма просто помре, і все унікальні досягнення останніх років будуть поховані. Всі країни світу розвивають тактичне і оперативно-тактична ракетна зброя, реактивні системи залпового вогню. Згідно ДОЗ 2019 го року, за даними Цензор.Нет, було закуплено і поставлено на озброєння 100 ракет «Вільха». Але один залп однієї установки «Вільха» – це 12 ракет. І програми припускають закупівлю значно більшого числа ракет. Також необхідне фінансування потрібне і «Нептуну».
Чи не передбачається кошти на закупівлю 155 мм гаубиць проекту «Богдана», чисто символічні кошти виділені на закупівлю снарядів 152 мм для «гіацинтів» і «акацій», і 155 мм снарядів для «Богдани». В Україні зараз є два виробники снарядів, виробництво і технології ще не обкатані. У минулому році, за даними Цензор.нет, на озброєння ЗСУ було поставлено 1300 снарядів вітчизняного виробництва. При цьому снаряди потрібні вже багато тисяч, тому що на складах залишився зовсім невеликий запас. Виробництво снарядів 152 мм і 155 мм Україні доведеться організовувати у себе, і це вимагає порівняльних випробувань, серйозного аналізу якості цих снарядів, технологій виробництва, і, зрозуміло, під все це треба фінансування. Щоб виробництво цих снарядів було виправдано, необхідно було б замовити великі партії снарядів, які зараз в надмірному дефіциті.
Абсолютно недостатнє фінансування виділяється на зв’язок. Реалізувати концепцію електронного поля бою без зв’язку, здатної передавати відеопотік, неможливо.
Чи не передбачається закупівля тепловізійних прицілів для керованих ракетних комплексів типу “Стугна”, “Корсар”, “Фагот”. Держава витрачає десятки мільйонів доларів на закупівлю новітніх ракетних комплексів і ракет до них, але не оснащує основні системи озброєння для нічного бою.
Чи не закладені необхідні кошти для модернізації танків Т-64 за проектом «Краб» з двигуном 6ТДФ, що унеможливлює розширення виробництва цих унікальних двигунів.
Немає системного підходу до однієї з ключових проблем – підвищенню мобільності діючої армії.
Єдина стаття, яка фінансується максимально щедро – це закупівля двохосьових 12-ти і 15-ти тонних бронеавтомобілів однієї приватної компанії, яка вміло себе лобіює. Планується закупівля понад 100 таких машин, жодна з яких, зрозуміло, в силу своїх характеристик і надлишкової маси, не є необхідною нашої піхоті – через слабку прохідності. Та й питання є по ціні.
Також планується закупити 24 польських бронетранспортера «леопард онцилла» – польську версію «Дозору». А самі «Варти», так би мовити, оригінал, виявилися неконкурентоспроможними. Україна і в цьому питанні відмовляється від доопрацювання своєї власної техніки, вважаючи за краще фінансірвоать польський оборонпром, який купив ліцензію “Дозору”! Яскравий приклад, як одна держава розвиває виробництво і компетенції, а інша держава здає одну за одною всі позиції. Що таке як і очевидний приклад порушення державних інтересів ?!
При цьому командири батальйонів і рот, як і раніше їздять на волонтерських машинах, гостра нестача БМП і БТР, цілі батальйони нашої бронетехніки мають дуже обмежену боєздатність.
Немає коштів на квадрокоптера і на авіаційні боєприпаси для них. Як і раніше все це будуть купувати волонтери за свої.
Держоборонзамовлення розробляє міністерство економіки, і зокрема, профільний заступник Світлана Панаіотіді. Держоборонзамовлення – це план виробництва і дослідно-конструкторських робіт на рік, в який включаються всі пріоритетні оборонні програми. Підкреслюю – це не касовий чек зі списком покупок, а сума оборонних програм.
Держоборонзамовлення-2020 оборонні програми враховує максимум відсотків на 30.
У такому вигляді ДОЗ приймати не можна. Він вимагає серйозних доопрацювань. Його прийняття в такому кричущому вигляді покаже, що ніякої уваги до обороноздатності країни керівництво країни не проявляє. Думаю, найрозумнішим було б з боку Зеленського відправити проект на доопрацювання.
Україні потрібна розробка сучасної доктрини бойових дій, і проведення реформ, тому що в такому хаосі оборонна промисловість розвиватися не може, ми вбиваємо залишки оборонних підприємств. Недостатньо віддавати накази і доручення – треба будувати систему, приймати рішення, які буду наповнені логікою, а не особистими хотєлками, зобов’язується і договорняками.
