Остолопи можуть думати, що це вони борються з баригою, вони можуть думати все, що їм завгодно, але насправді це Кремлю вигідно знищити добру пам’ять про нього. І це не Портнов особисто ображений. Не буде Портнова, Кремль поставить іншого координувати його переслідування.
Про це в своєму блозі написав Джон Сміт.
Окрім чисто чоловічих образ Путіна, що Порошенко виявився сильнішим за нього, в цьому для Кремля є прикладна користь: народ, який ти хочеш знищити, не повинен мати героїв. Ніяких. Народ повинен бути зрадженим, і не мати чим пишатися. Це робить народ вразливим.
Об’єктивна реальність, що Порошенко це людина, що особисто зробила більше за всіх для спротиву 2014-2019 років. Історія, можливо, не згадає мільярд гривень особистих коштів на армію, що за визначенням робить Порошенка волонтером №1, але в історію точно увійде той, факт, що Україна в цей час відбивалася всіма шляхами. Що генерал Муженко наказав стріляти по кадровим російським військам з усіх стволів, що їх знищували Точками-У, сотнями відправляючи на той світ під Хрящуватим, Калиновим, Амвросіївкою, Сніжним, Іловайськом, Докучаєвськом, і ніхто не сцяв натиснути кнопку. В підручниках буде записано, що Україна змогла дипломатично ізолювати Росію на світовій арені. Цей успіх вже не вимарати з історії ніколи. І в підручниках напишуть, що це саме енергійність і воля особисто головного дипломата країни змогла згуртувати санкції проти Росії, що нанесло по економіці агресора такий удар, від якого він може взагалі не оправитись.
Все це і є ознаками героя. Скільки не кажи про ко-корупцію, брехня про неї розвалиться в першому ж чесному суді. А от ці здобутки ти не змусиш людей забути ніяк. На гордості про них виростуть нові покоління. Так як вони виросли на гордості за Шухевича, Мазепу, Виговського і Хмельницького, котрі всі разом не змогли зробити подібного.
І точно, як всіх їх росіяни нищили всю нашу історію, так і з Порошенком ця війна продовжиться. Так було і так буде.
