Така ситуація з німецькими танками знову відсилає до того, що західний оборонно-промисловий комплекс має змінитись максимально швидко
Джерело: Defence Express
Німеччина у межах “коаліції Leopard 2” передала до Збройних Сил України 18 танків Leopard 2A6, але більшість з них вже не у боєздатному стані. Й причиною цього стали не лише цілком можливі бойові ушкодження, а активна експлуатація машини. Також цілком можливо, що аналогічна ситуація стосується й ще трьох Leopard 2A6 від Португалії.
Про це повідомив депутат Бундестагу Себастьян Шефер, який назвав причиною цієї ситуації – дуже довгий ремонт, який проходить у Литві, через брак запасних частин. Ця проблема вже викликала листування депутата з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом. І самі ці листи, де він закликав розв’язати проблему, стали здобутком німецьких ЗМІ.
Але поява проблеми із запасними частинами до Leopard 2A6 не є сюрпризом. Бо німецьке танкобудування вже продемонструвало свої реальні можливості тим, що на модернізацію півсотні австрійських Leopard 2A4 до рівня наближеного до Leopard 2A7 взяло 5-7 років.
Більше того, брак запасних частин до Leopard 2 вже існував у лютому 2023 року, коли польський президент Анджей Дуда побідкався на серозні проблеми з отриманням запасних частин з Німеччини для цих танків. Тобто проблема з запасними частинами до них виникла ще задовго до отримання німецьких танків Україною й початком їх використання у боях.
“В інших країнах також є проблеми з Leopard 2, тому що у німців серйозні проблеми з запчастинами. Ми не розуміємо цієї ситуації, але так воно і є”, – говорив ще майже рік тому Анджей Дуда.
А ці запасні частини були необхідні Польщі для того, щоб модернізувати Leopard 2A4 до Leopard 2PL. Й через це завершення програми модернізації 142 танків силами польських підприємств вже у 2022 році була перенесена на 2027 рік. Хоча за планом під час старту у 2015 році вона мала завершитись ще у 2021 році.
Але за словами польського президента, ця проблема вже доволі давно є систематичною й стосується всіх операторів цих танків. Й причини такої ситуації лежать на поверхні – мала виробнича база самих Leopard 2
у будь-якому вигляді через те, що спочатку Німеччина у 90-х та 2000-х розпродавала запаси Бундесверу, потім модернізувала Leopard 2A4, до A5, A6, A7 й тепер навіть до A8, при цьому нового виробництва, тим паче у колишніх темпах по 300 танків за рік – не було.
А коли мова заходить про виготовлення нових танків, або хоча б просто шасі до них, виникають значні проблеми у строках. Наприклад, постачання нових 24 навчальних танків Leopard 2 Fahrschulpanzer для Бундесверу буде реалізовано лише у 2026-2029 роках. І це лише шасі без башти та усіх бойових систем, окрім місця водія.
Тобто те, що для Leopard 2A6 є брак запасних частин – лише результат стагнації ОПК Німеччини. Й це неможливо вирішити лише листом до міністра оборони країни.
Але тепер цілком можливо підняти питання, а чи існує вірогідність появи браку запасних частин для інших версії Leopard 2. Зокрема під загрозою цілком можуть бути шведські Strv 122, які хоч і є підверсією Leopard 2A5, але мають цілий ряд своїх особливостей через локалізацію їх виробництва у Швеції.
А наймасовішою з них на озброєнні ЗСУ є Leopard 2A4 й порятунком у цьому може стати те, що у Бундесверу, KMW та Rheinmetall може ще є у залишки запасів цих танків з яких можливо зняти необхідні вузли та агрегати. Тобто піти шляхом “канібалізму”, якщо звісно такий запас ще існує.
Водночас без значного збільшення виробництва вузлів та агрегатів – це лише відтермінування проблеми. А єдиним рішенням може бути лише локалізація виробництва всіх комплектуючих на максимально широкій виробничій базі. Й не лише у Німеччині, а в інших країнах, й в першу чергу в тих країнах, де вони ремонтуються та відновлюються – в Литві, Польщі й звісно – Україні.
