«Завдяки адаптивності бізнесу, підтримці партнерів і державним програмам Україна все більше набуває рис економіки воєнного часу», – розповіла Reuters перший віцепрем’єр Юлія Свириденко.
За її словами, якщо порівняти структуру економіки 2023 року з довоєнним 2021-м, можна чітко побачити цю трансформацію. Свириденко зауважила, що українська економіка демонструє стійкість і адаптивність, доводячи здатність переживати важкі часи.
У дослідженні, проведеному Світовим банком, ООН, Єврокомісією та українським урядом, опубліковане в лютому поточного року, загальна вартість відновлення української економіки оцінюється в 486 млрд дол., і ця цифра продовжує зростати за мірою збільшення збитків.
Як зауважує агентство, тисячі компаній рухаються зі сходу на захід України.
Так, голова Закарпатської ОВА Віктор Микита описав приплив нових підприємств, зокрема, від видобутку солі до виробництва меблів і текстилю. За його словами, до війни економіка гірського регіону значною мірою залежала від туризму та грошових переказів, які надсилали додому українці, що працювали за кордоном.
“Коли почалася війна, багато підприємств переїхало, з’явилися робочі місця, бюджет почав наповнюватися”, – зауважив Микита.
При цьому чиновники у Львівській області повідомляють про подібну тенденцію: серед тих, хто відкриває там свої підприємства – логістичні, енергетичні, будівельні та ІТ-компанії.
За словами аналітиків, з небагатьох оголошених іноземних інвестицій у воєнний час більшість припадає на центральні та західні регіони – частково тому, що вони отримають найбільшу вигоду, якщо Україна колись досягне своєї мети – вступу до ЄС.
Серед проєктів – плани турецької Onur Group інвестувати 50 млн дол. у видобуток графіту на заході Хмельницької області та ще $150 млн у відновлювану енергетику на Закарпатті. Німецька компанія Bayer заявила, що інвестує 60 млн євро у свій завод з виробництва насіння кукурудзи в центральній частині Житомирської області, а ірландська Kingspan Group оголосила про інвестиції у розмірі 280 млн дол. у завод у Львівській області.
При цьому у Харкові реальність зовсім інша. Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, заявив, що 70% великих підприємств були зруйновані, перенесені або призупинили свою діяльність.
“Наш обласний і міські бюджети впали на 40%”, – сказав він у розмові з Reuters.
Водночас дані Світового банку показують, що з моменту вторгнення і до кінця 2023 року продажі підприємств на сході України впали на 70%, а на півдні – на 63%. Для порівняння, продажі компаній на заході скоротилися на 39%.
Крім цього, підкреслюється, що офіційні дані про вплив війни на різні сектори економіки неоднозначні, і останні тенденції можуть змінитися, якщо відбудуться різкі зміни на полі бою. Російські атаки на енергетичну інфраструктуру також є серйозною проблемою для багатьох компаній.
Після падіння економіки на третину у 2022 році вона відновилася на 5,3% у 2023 році, а цього року уряд прогнозує зростання на 4,6%. Сталеливарна промисловість, яка колись була ключовим експортером України, скоротилася приблизно на 80% у 2022 році й зросла лише на 8% у 2023 році.
Мінекономіки повідомило, що поки у 2024 році найшвидші темпи зростання спостерігаються в будівництві, переробній промисловості, транспорті та роздрібній торгівлі.
Оборонна промисловість також значно розширилася. За даними Мінстратегпрому, з лютого 2022 року кількість виробників оборонної продукції зросла більш ніж удвічі.
