Йдеться про багаторівневу систему протиповітряної оборони, яка об’єднає зокрема вже розроблені рішення від турецького оборонно-промислового комплексу
Туреччина працює над створенням власної багаторівневої системи протиповітряної оборони “Сталевий купол” (Çelik Kubbe) і станом на сьогодні було завершено розробку ключових планів по цьому проєкту – рішення було затверджено минулого місяця під час засідання Виконавчого комітету оборонної промисловості (Defense Industry Executive Committee -SSİK) за участі президента країни Реджепа Тайїпа Ердогана.
Джерело: Defence Express
Турецький “Сталевий купол” (його вже помилково називають аналогом ізраїльського Iron Dome) – це така собі “система систем”, де в один комплекс протиповітряної оборони буде об’єднано низка наявних та майбутніх зенітних ракетних комплексів, а також інших зразків протиповітряної оборони, управління якими буде здійснюватися не без допомоги систем штучного інтелекту, нагадують у виданні Defense News.
Раніше ми вже розповідали про те, яке ж озброєння буде входити до складу цієї “системи систем”, і йдеться про широкий перелік від гарматного зенітного комплексу Korkut і до удосконаленої ракети SİPER, яка зможе знищувати цілі у повітрі на відстані до 150 км.
Крім того, йдеться і про таку “екзотику”, як лазерне озброєння Gökberk та Alka – втім, вони ймовірно будуть інтегровані пізніше через потребу в доопрацюванні.
В історії з турецьким “Сталевим куполом” є ще ось такий цікавий факт – що для неї Туреччина планувала використати архітектуру Air Command Control System (ACCS). Це “натівський” проєкт 2000-х років, реалізація якого тривала не без проблем, і зрештою Туреччина вирішила як доповнення створити власне рішення, про що відзначає доцент Ізмірського університету економіки Ситки Егелі.
Він також вирішив згадати й за російський зенітний ракетний комплекс С-400, що є на озброєнні турецького війська – він не буде входити до складу системи “Сталевий купол”, оскільки не передбачений в довгостроковій стратегії Туреччини з розбудови системи протиповітряної оборони.
С-400, фото ілюстративне
Тим паче, що у серпні цього року у ЗМІ була інформація про те, що турки навіть можуть погодитися просто тримати свої С-400 на зберіганні й не експлуатувати їх взагалі, використавши це як аргумент, щоб США повернули їх у програму винищувачів п’ятого покоління F-35.
Раніше Defense Express розповідав, що Туреччина має проєкт балістичної ракети Tayfun на 1000 км, під який знадобився полігон у Сомалі.
