Насправді, наполегливе звернення до російських партерів і відверто знущальне ставлення до державної мови своєї країни завжди свідчить про травматичного історичному досвіді. І тому, коли президент Зеленський та його оточення демонстративно переходити на російську, це свідчить, насамперед, про наявність у них сильних психологічних комплексів. Причому ці комплекси чітко ідентифікуються як пострадянські, де нормою для україномовних, які робили партійну кар’єру, був свідомий відмова від українського на користь російської. Про це у своєму блозі пише політтехнолог Тарас Березовець, коментуючи заяву Дмитра Разумкова про небажання говорити українською.
Тарас Березовець пише, аналогічно з’явилося покоління, яке приховувало своє українське походження навіть ціною зміни прізвища. Так з’явилися Вдовиченков замість Вдовиченко, а також Разумкова замість Розумченко.
За словами політтехнолога, в 2014-му знайшлося чимало тих, хто реготав з «жінки з російськомовною щелепою». Висновки зроблені не були, тому неминуче настав час «хлопчиків з російськомовною щелепою». Тарас Березовець відзначає, зараз єдине, чого хочеться побажати Зеленському, так це врахувати досвід Грузії, де поява росіянина, знехтував цілу націю, сівши в крісло спікера парламенту, вивела на вулиці десятки тисяч обурених громадян. Дуже великою помилкою буде вважати, що в Україні буде інакше.
