Червоно-біло-червона картка плюс для українців-таку перспективу хоче надати Австрійський уряд українцям. Що це за документ і які переваги він надає?
Так звана “Червоно-біло-червона карта плюс” відкривається для переселенців з України. Це має на меті дати їм та їхнім роботодавцям довгострокову перспективу.
Відповідну угоду в уряді оголосили міністр праці Мартін Кохер (ÖVP) та міністр соціальних справ Йоганнес Раух (Зелені) після засідання Ради міністрів. Про це повідомляє Голос українською з посиланням на австрійське видання Noen
На практиці угода означає, що доступ до ринку праці буде вільним навіть після того, як у 2025 році закінчиться термін дії чинного законодавства ЄС.
Звісно, претендувати на отримання “червоно-біло-червоної карти плюс” зможуть лише ті українці, які пропрацювали щонайменше дванадцять місяців за останні два роки. Це дає їм певну перевагу перед іншими групами, які повинні мати 21 місяць роботи протягом останніх 24 місяців.
Однак, щоб отримати “Червоно-біло-червону карту плюс”, переселенці повинні відповідати тим же вимогам, що і всі інші заявники. Серед них – чистий заробіток у розмірі 1200 євро плюс трохи менше 200 євро на кожну дитину. Вони також повинні бути в змозі покрити свої житлові потреби. Тому такі неурядові організації, як “Карітас” і “Діаконі”, критикують той факт, що лише одиниці зможуть скористатися новими правилами. Згідно з поточними прогнозами, уряд припускає, що понад 7 000 переміщених українців в Австрії отримають вигоду від червоно-біло-червоної картки плюс.
За даними уряду, з початку війни понад 12 600 осіб з України були інтегровані в австрійський ринок праці. Крім того, станом на кінець лютого 3 393 українці були зареєстровані в Державній службі зайнятості Австрії (AMS), а ще 2 390 проходили навчання та підвищення кваліфікації, що фінансуються Державною службою зайнятості.
За оцінками, наразі в Австрії проживає 49 000 переміщених осіб працездатного віку.
Кохер підтвердив, що рівень зайнятості є досить низьким. Саме тому ми хочемо дати сигнал, що люди можуть залишитися тут назавжди, якщо захочуть. Адже карту завжди можна продовжити. В принципі, вона видається на три роки, якщо ви регулярно перебуваєте в країні протягом двох років і виконали один з модулів інтеграційної угоди. Картою можуть скористатися також родичі.
Метою завжди була максимально можлива інтеграція переміщених осіб на ринку праці, підкреслив міністр праці. “Червоно-біло-червона карта плюс” тепер є додатковою пропозицією до європейського регламенту щодо переміщених осіб, який – у нинішньому вигляді – закінчується в березні 2025 року. Кохер вважає, що це зробить можливою сталу інтеграцію для тих, хто хоче залишитися в Австрії. Раух розглядає це як перший крок до того, щоб запропонувати додаткові перспективи.
Як підкреслив міністр соціальних справ, триває пошук постійного рішення для тих груп, які з різних причин не доступні на ринку праці. Навіть тим групам, які не виконали вимоги для отримання “Червоно-біло-червоної карти плюс”, коли закінчився термін дії регламенту ЄС, вочевидь, не варто хвилюватися. Кочер припускає, що якщо війна продовжиться, то все одно буде запроваджено новий європейський регламент. В іншому випадку будуть вжиті національні запобіжні заходи.
Похвала і критика лунали і з-поза меж уряду
УВКБ ООН, наприклад, в особі керівника віденського офісу Крістофа Пінтера, заявило, що це був важливий крок, щоб ініціювати довгострокові рішення для першої групи біженців з України. Для всіх інших необхідно якнайшвидше створити безпеку і довгострокові перспективи для подальшого життя в Австрії. Одна з рекомендацій Пінтера – включити їх у систему соціального забезпечення.
Президент Карітасу Нора Тедтлінг-Музенбіхлер також закликала перевести переміщених осіб з базової соціальної підтримки на соціальну допомогу. Це пов’язано з тим, що базова соціальна допомога гальмує інтеграцію і не покриває базові потреби у фінансовому плані.
Особливо критично висловилася організація Diakonie, директорка якої Марія Катаріна Мозер написала про абсолютно неправильний підхід:
“Йдеться не про трудових мігрантів, які хочуть іммігрувати з країн, що не є членами ЄС, а про біженців від війни”.
Запропонований закон позбавить багатьох людей з України – особливо жінок, які не можуть працювати повний робочий день через обов’язки по догляду за дітьми, хворобу або похилий вік – жодних перспектив.
Сторона роботодавців була налаштована більш позитивно: “Дуже важливо, щоб люди, які вже добре інтегровані на ринку праці, також отримали довгострокові перспективи залишитися”, – сказав Крістоф Ноймаєр, генеральний секретар Федерації австрійської промисловості, вітаючи сьогоднішнє рішення. Карлхайнц Копф, генеральний секретар Торгово-промислової палати, вважає це важливим першим кроком. Однак, потрібно буде зробити більше. Наприклад, він хоче, щоб українці реєструвалися в ДМС, а також були зобов’язані докладати зусиль для надання базових послуг.
