Пости Сергія Флеша та Юрія Касьянова від 11 червня 2026 року описують успішне ураження стратегічного підприємства ВНИИР «Прогрес» у Чебоксарах українською ракетою «Фламінго» FP-5 від компанії Fire Point. У публікаціях наголошується, що ця операція одночасно продемонструвала вразливість російського військово-промислового комплексу та загострила внутрішню дискусію щодо концепції українського ракетобудування.
За поясненням Сергія Флеша, підприємство ВНИИР «Прогрес» є унікальним виробником високотехнологічної військової продукції для російської армії. Завод випускає системи супутникової навігації та завадозахищені CRPA-антени «Комета», без яких втрачають ефективність ударні безпілотники Shahed, балістичні ракети «Іскандер», розвідувальні БпЛА «Орлан» і керовані авіабомби. На думку Флеша, точкове виведення з ладу цехів «Прогресу» здатне сильніше вплинути на роботу оборонного комплексу РФ, ніж удари по нафтопереробних заводах.
Зазначається, що операція засвідчила досягнення українськими засобами Deep Strike оперативної глибини близько 1000 кілометрів на схід. Успіх атаки пов’язують з маршрутом, прокладеним через регіони Росії з дефіцитом систем протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби, тоді як основні сили ППО зосереджені на фронті та навколо Москви і Санкт-Петербурга.
Водночас Юрій Касьянов висловлює жорсткий скепсис щодо самої ракети «Фламінго» FP-5. Він вважає, що цей реактивний дрон-носій поки не відповідає рівню сучасної крилатої ракети: у виробу, за його словами, немає автономних систем польоту без GPS, обгинання рельєфу на наднизьких висотах та оптичних головок самонаведення. Касьянов характеризує «Фламінго» як «болванку з мотором», яка летить на фіксованій висоті за супутниковою навігацією й може досягати лише районів без ППО.
Експерт розцінює медійний резонанс навколо удару по Чебоксарах як продуману піар-кампанію компанії Fire Point, покликану захистити її від звинувачень у лобізмі. Він зауважує, що для широкої аудиторії привабливою є цифра дальності у 1000 км, тоді як інші, більш складні операції — удар ракетами «Нептун» по Новошахтинську чи атака по заводу «Кремній Ел» ракетами Storm Shadow — залишаються менш помітними в інформаційному полі.
Касьянов наголошує, що великі габарити «Фламінго», необхідні для польотів на велику відстань, роблять ракету легкою ціллю, тому для ударів по добре захищених об’єктах на кшталт Москви потрібні інші, технологічно зрілі рішення, здатні діяти в умовах насиченого РЕБ без опори на супутниковий сигнал.
У матеріалі також подається порівняння «Фламінго» з модернізованою ракетою Р-360 «Нептун» і ракетами Storm Shadow/SCALP-EG. Зазначається, що «Фламінго» використовує супутникову навігацію і має низький рівень захищеності від ППО та РЕБ, тоді як «Нептун» поєднує інерційну систему з активною чи пасивною головкою самонаведення, а Storm Shadow/SCALP-EG застосовують навігацію за рельєфом та оптичне розпізнавання цілі з високим або максимальним рівнем стійкості до перешкод.
Факт атаки на ВНИИР «Прогрес» в аналітичних висновках пов’язують із «війною чіпів та конвеєрів», яку веде Україна проти російської високоточної зброї. Наголошується, що антени «Комета» від чебоксарського заводу відіграють ключову роль у збереженні працездатності російських ракетних систем в умовах дії українського РЕБ, а удар по цьому підприємству спрямований проти «мізків» російського ракетного виробництва.
Окремо згадується позиція Данила Цьвока з Defense AI Center «A1» щодо важливості технологій автономної «останньої милі». У матеріалі вказано, що для перетворення «Фламінго» на більш грізну зброю компанії Fire Point необхідно інтегрувати системи оптичної навігації типу VIO, подібні до тих, які застосовуються у дронах «Лінза» від Frontline Robotics. Це, на думку авторів, дозволило б бортовому штучному інтелекту орієнтуватися за цифровим двійником рельєфу місцевості без GPS та вражати заводи на території РФ навіть під потужним захистом.
Джерело: Expert
