Джерело: Defence Express
Історія створення ACS-3 (у світі також відомий як Raybird) почалася практично одночасно з війною на Донбасі. Компанія-розробник дрону Skyeton була заснована у 2006 році і вісім років здобувала авіаційний досвід, перш ніж створити ACS-3. Тож ця розробка постала не на рівному місці, а стала результатом роботи потужного відділу досліджень та майже покоління талановитих інженерів. Перш ніж зосередитись на БПЛА, Skyeton робила власний літак – K-10 Swift.
Ще десятиліття тому БПЛА, квадрокоптери та інші подібні системи мали виключно цивільне застосування, здебільшого для розваг, навіть не для бізнесу. В українських університетах рідко коли можна було зустріти спеціалізовані курси по їхній розробці. Не можна сказати, що герой цієї статті поставав посеред пустки, але явно був одним з піонерів галузі, розвиток якій дала війна.
Перші ескізи постали у 2014 році, а у 2016 створили прототип, що базувався на ідеї нерухомого крила з бензиновим двигуном. Це зробило пристрій автономнішим і у 2019 році ACS-3 побив рекорд України, провівши в повітрі одну добу без посадки, а згодом – і 28 годин. Завдяки покращенню камер, оптики, систем зв’язку вдалося збільшити висоту польоту до 2-3 км.
У тому ж 2019 році, ACS-3 пройшов всі випробування і був прийнятий на озброєння Збройних Сил України. Але світ навколо змінювався: БПЛА були вже не тільки мовчазними спостерігачами – вони несли зброю, впливали на хід бою і були незамінними у складних ситуаціях. Але й технології протидії дронам (засоби РЕБ та РЛС) теж зробили величезний стрибок вперед. До 2022 року у такій кількості їх просто не існувало.
У відповідь на це з’явилися захищені частоти, ширші діапазони для роботи БПЛА. Сама конструкція стала стійкішою, здатною відбити кілька атак одночасно. ACS-3 отримав нові антени і борт зі зменшеним випромінюванням.
До 2022 року ACS-3 вже став відомим та затребуваним гравцем на ринку і мав попит за кордоном. Так відбулася трансформація цивільної компанії у ту, що розробляє та виробляє авіаційну техніку для військових потреб і – що найголовніше – вже під час безжальної війни на її території.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році поставило планку розвитку ще вище, практично створивши новий рід військ – безпілотні системи. Почали масово вироблятися маленькі та швидкі FPV-дрони, які могли робити буквально все, включно з пошуком та знешкодженням ворога. Ще 5-7 років тому, на старті створення ACS-3, уявити таке було майже неможливо.
ACS-3 був змушений стати практично всепогодним і адаптивним, щоб бити ворога у будь-який час доби, в різних погодних умовах, тож до конструкції додали дуже важливий елемент – лазерний цілевказівник. Завдяки йому, бійці ЗСУ могли запускати дрон навіть в умовах радіолокаційних перешкод, не втрачаючи контроль – дуже корисно, бо фронт боротьби з росіянами простягнувся аж на 1400 км.
Наступним апдейтом стала курсова камера для моніторингу ситуації під бортом і стану погоди. Так з’явився постійний зв’язок з полем бою, чого не було у багатьох інших виробників. Нове, чотириметрове крило підняло “пташку” ще вище у небо.
Це дало змогу брати вищі ешелони, облітаючи зони ППО росіян, залітати в місця, які вони вважали надійно прикритими і передавати інформацію на відстані до 220 км. Інноваційні інжекторні двигуни дали змогу довго літати, знищуючи “менші” цілі, перш ніж дістати дійсно велику. Одночасно з цим, нічна камера і захищений внутрішній зв’язок допомагають виводити людей у безпечне місце.
ACS-3 відповідав сучасним трендам і на землі – комплекс не потребував розміщення близько до лінії бойового зіткнення, його оператори працювали у максимальній безпеці. Маленька система виконувала завдання літаків вищого класу, пройшовши шлях від розвідувальної платформи до ударного дрона.
З появою ударної компоненти стало можливим виконувати місії “під ключ” – від планування до виявлення ворожих цілей на далеких рубежах, знищення та дорозвідки і аналізу результатів.
Надійна конструкція ACS-3 швидко принесла результати – БПЛА налітав 300 тисяч бойових годин. Весь цей час ним керували люди, що знаходились від літака далеко, сидячи перед екраном. Всередині мобільних операційних венів є усі необхідні системи, щоб допомогти ACS-3, зокрема під час виявлення систем РЕБ і ППО, як українських, так і ворожих. Вся інформація надходить і обробляється у режимі реального часу.
ACS-3 вже пройшов еволюцію розробки та покращення технологічних рішень. У 2025 році і далі настає епоха мультиплатформ і віддалених штабів. Великим викликом буде автоматизація процесів із застосуванням штучного інтелекту.
Навчання операторів БПЛА теж вийде на новий рівень, завдяки симуляторам, де ситуація може змінюватися щосекунди – це вчить швидко ухвалювати важливі рішення і орієнтуватися у просторі й часі. Гнучкість інструкцій і дозволи солдатам інколи діяти на власний розсуд здатні врятувати багато місій та життів.
Фінальна мета – повністю автономні системи, де кільком БПЛА одночасно задаються умови та параметри, а потім – аналізуються результати виконаної роботи.
Раніше у Milrem Robotics розповідали, що завдяки новим виробничим потужностям планують виробляти понад 500 роботизованих…
Швеція передала Україні дійсно значну кількість озброєння (ілюстративне фото від Försvarsmakten) Джерело: Defence Express Україна…
В мережі почала ширитися інформація про нібито відновлення відключень електроенергії в Україні з початку лютого…
Які характеристики мала ця зенітна установка, та чому її поспішили "пустити під ніж" Джерело: Defence…
Американський фігурист Джон Маравіль розповів історію, після якої можна повірити в диво. Він був у…
1 лютого молдовська компанія Moldovagaz здійснила постачання 3 мільйонів кубометрів природного газу до невизнаного Придністров’я.…