Техно

ACS-3 налітав понад 300 тисяч годин: у Skyeton розповіли, який шлях пройшов цей БПЛА

Історія безпілотного літального апарату ACS-3 від Skyeton розпочалася ще в 2014 році

Джерело: Defence Express

Історія створення ACS-3 (у світі також відомий як Raybird) почалася практично одночасно з війною на Донбасі. Компанія-розробник дрону Skyeton була заснована у 2006 році і вісім років здобувала авіаційний досвід, перш ніж створити ACS-3. Тож ця розробка постала не на рівному місці, а стала результатом роботи потужного відділу досліджень та майже покоління талановитих інженерів. Перш ніж зосередитись на БПЛА, Skyeton робила власний літак – K-10 Swift.

ACS-3 (Raybird)

 

Ще десятиліття тому БПЛА, квадрокоптери та інші подібні системи мали виключно цивільне застосування, здебільшого для розваг, навіть не для бізнесу. В українських університетах рідко коли можна було зустріти спеціалізовані курси по їхній розробці. Не можна сказати, що герой цієї статті поставав посеред пустки, але явно був одним з піонерів галузі, розвиток якій дала війна.

Перші ескізи постали у 2014 році, а у 2016 створили прототип, що базувався на ідеї нерухомого крила з бензиновим двигуном. Це зробило пристрій автономнішим і у 2019 році ACS-3 побив рекорд України, провівши в повітрі одну добу без посадки, а згодом – і 28 годин. Завдяки покращенню камер, оптики, систем зв’язку вдалося збільшити висоту польоту до 2-3 км.

У тому ж 2019 році, ACS-3 пройшов всі випробування і був прийнятий на озброєння Збройних Сил України. Але світ навколо змінювався: БПЛА були вже не тільки мовчазними спостерігачами – вони несли зброю, впливали на хід бою і були незамінними у складних ситуаціях. Але й технології протидії дронам (засоби РЕБ та РЛС) теж зробили величезний стрибок вперед. До 2022 року у такій кількості їх просто не існувало.

У відповідь на це з’явилися захищені частоти, ширші діапазони для роботи БПЛА. Сама конструкція стала стійкішою, здатною відбити кілька атак одночасно. ACS-3 отримав нові антени і борт зі зменшеним випромінюванням.

До 2022 року ACS-3 вже став відомим та затребуваним гравцем на ринку і мав попит за кордоном. Так відбулася трансформація цивільної компанії у ту, що розробляє та виробляє авіаційну техніку для військових потреб і – що найголовніше – вже під час безжальної війни на її території.

Розвиток під вогнем

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році поставило планку розвитку ще вище, практично створивши новий рід військ – безпілотні системи. Почали масово вироблятися маленькі та швидкі FPV-дрони, які могли робити буквально все, включно з пошуком та знешкодженням ворога. Ще 5-7 років тому, на старті створення ACS-3, уявити таке було майже неможливо.

ACS-3 був змушений стати практично всепогодним і адаптивним, щоб бити ворога у будь-який час доби, в різних погодних умовах, тож до конструкції додали дуже важливий елемент – лазерний цілевказівник. Завдяки йому, бійці ЗСУ могли запускати дрон навіть в умовах радіолокаційних перешкод, не втрачаючи контроль – дуже корисно, бо фронт боротьби з росіянами простягнувся аж на 1400 км.

Наступним апдейтом стала курсова камера для моніторингу ситуації під бортом і стану погоди. Так з’явився постійний зв’язок з полем бою, чого не було у багатьох інших виробників. Нове, чотириметрове крило підняло “пташку” ще вище у небо.

Це дало змогу брати вищі ешелони, облітаючи зони ППО росіян, залітати в місця, які вони вважали надійно прикритими і передавати інформацію на відстані до 220 км. Інноваційні інжекторні двигуни дали змогу довго літати, знищуючи “менші” цілі, перш ніж дістати дійсно велику. Одночасно з цим, нічна камера і захищений внутрішній зв’язок допомагають виводити людей у безпечне місце.

ACS-3 відповідав сучасним трендам і на землі – комплекс не потребував розміщення близько до лінії бойового зіткнення, його оператори працювали у максимальній безпеці. Маленька система виконувала завдання літаків вищого класу, пройшовши шлях від розвідувальної платформи до ударного дрона.

З появою ударної компоненти стало можливим виконувати місії “під ключ” – від планування до виявлення ворожих цілей на далеких рубежах, знищення та дорозвідки і аналізу результатів.

Віддалена війна майбутнього

Надійна конструкція ACS-3 швидко принесла результати – БПЛА налітав 300 тисяч бойових годин. Весь цей час ним керували люди, що знаходились від літака далеко, сидячи перед екраном. Всередині мобільних операційних венів є усі необхідні системи, щоб допомогти ACS-3, зокрема під час виявлення систем РЕБ і ППО, як українських, так і ворожих. Вся інформація надходить і обробляється у режимі реального часу.

ACS-3 вже пройшов еволюцію розробки та покращення технологічних рішень. У 2025 році і далі настає епоха мультиплатформ і віддалених штабів. Великим викликом буде автоматизація процесів із застосуванням штучного інтелекту.

Навчання операторів БПЛА теж вийде на новий рівень, завдяки симуляторам, де ситуація може змінюватися щосекунди – це вчить швидко ухвалювати важливі рішення і орієнтуватися у просторі й часі. Гнучкість інструкцій і дозволи солдатам інколи діяти на власний розсуд здатні врятувати багато місій та життів.

Фінальна мета – повністю автономні системи, де кільком БПЛА одночасно задаються умови та параметри, а потім – аналізуються результати виконаної роботи.

Андрій Петренко

Останні повідомлення

Компанія Milrem Robotics хоче до кінця Україні надати вже понад 200 роботизованих платформ

Раніше у Milrem Robotics розповідали, що завдяки новим виробничим потужностям планують виробляти понад 500 роботизованих…

40 хвилин тому

Швеція виділила Україні на зброю 1,2 млрд доларів, включно із далекобійними ракетами та дронами

Швеція передала Україні дійсно значну кількість озброєння (ілюстративне фото від Försvarsmakten) Джерело: Defence Express Україна…

2 години тому

Чи повернуться відключення світла в Україні? В “Укренерго” дали відповідь

В мережі почала ширитися інформація про нібито відновлення відключень електроенергії в Україні з початку лютого…

4 години тому

Італія володіла зенітками SIDAM на базі M113, але їх переробили назад на БТР та віддали ЗСУ

Які характеристики мала ця зенітна установка, та чому її поспішили "пустити під ніж" Джерело: Defence…

5 години тому

Американський фігурист дивом не потрапив на літак, що впав у річку Потомак

Американський фігурист Джон Маравіль розповів історію, після якої можна повірити в диво. Він був у…

8 години тому

Молдова почала подавати газ до Придністров’я

1 лютого молдовська компанія Moldovagaz здійснила постачання 3 мільйонів кубометрів природного газу до невизнаного Придністров’я.…

9 години тому