Жахлива звістка про жорстоке вбивство старенького католицького священика у Франції шокувала багатьох. Але аж ніяк не спровокувала істерику у стилі «Жи сві Шарлі»: немає масових аватарок з французькими прапорами, не видно статей, оглядів, коментарів, заяв… Цю подію коментують хіба що католицькі ЗМІ. І це дивно, дивно тому, що світові ЗМІ доволі широко інформували про цю трагічну смерть.
Дивно і тому, що випадок, коли священику в часі Служби Божої перерізають горло, перший такий в Європі за останніх 30 років і перший, коли мусульмани вбивають християн за їхню віру в Європі від часів османських завоювань.
Можна це розглядати як окремий ексцес. Але спіраль розкручування насильства має свою логіку. І коли вона вже почала розкручуватись, то насильство йде шляхом цієї логіки аж до моменту, поки його не зупинить інше насильство. До цього чи подібного вбивства мусіло дійти. Ісламізм, який у сьогоднішньому інформаційному світі неможливо зупинити на державних кордонах, уже давно звив свої гнізда в благополучних європейських країнах. Рано чи пізно він мусів вдарити по християнах саме як по християнах, а не як по громадянах «ворожих» країн.
Європейські еліти, ослаблені лібералізмом та ліберальною християнофобією, виявились нездатними не тільки запобігати ісламському тероризму, але й банально йому протистояти. Не так давно кардинал Реймонд Берк дав пораду Європі, наголосивши, що єдиним правильним виходом із цієї ситуації є повернення Європи до її християнського коріння. Здавалося б, до чого тут повернення до християнських коренів. Але історія свідчить, допоки Європа залишалась християнською, вона більш-менш успішно могла протистояти ісламському тероризму, який у тих часах виявлявся у формі збройних завоювань мусульманами християнських територій.
Залишається сподіватися, що жертва о. Жака Амела не буде марною. Кров мучеників – насіння християн!
о. Орест-Дмитро Вільчинський
