Про реальну дієвість санкцій абсолютно чітко говорить кількість західних компонентів у балістичних ракетах КНДР
Джерело: Defence Express
Аналітичний центр Conflict Armament Research, який займається дослідженням озброєння, опублікував звіт з дослідження уламків балістичної ракети виробництва КНДР, якою РФ вдарила по Харкову 2 січня 2024 року. Сам тим ракети досі класифікується як KN-23 або KN-24.
Й дослідження Conflict Armament Research в цілому було направлено на ідентифікацію компонентів, які використовуються у навігаційній системі ракети. Й результат дослідження в цілому можливо вважати вироком всьому механізму санкцій з Заходу.
Бо одразу 75% мікросхем з 290 досліджених у північнокорейській ракеті мають маркування американських компаній. Ще 16% – з ЄС, зокрема 11,9% з Німеччини. А на Азію припадає лише 9%, на Китай – 2%, а на Японію – 3,1%. Водночас жодної мікросхеми від компаній з Південної Кореї не зафіксовано.
Ще більшої уваги заслуговує те, що 75% всіх мікросхем було вироблено у проміжку між 2021 та 2023 роком, а сама ракета з огляду на дати виробництва електроніки не могла бути зібрана раніше за березень 2023 року.
Таким чином аналіз цієї ракети з КНДР цілком демонструє абсолютну безпорадність санкцій, які мали б завадити КНДР створювати балістичні ракети. Бо Пхеньян цілком опанував створення, зокрема системи навігації, на цивільній електронній базі, якість та точність якої вже давно досягла потреб хоч і не високоточного, але далекобійного ракетного озброєння.
“Наявність великої частки нещодавно вироблених електронних компонентів у північнокорейській балістичній ракеті переконливо свідчить про те, що країна розробила надійну мережу закупівель, здатну обійти без виявлення режими санкцій, які діяли майже протягом двох десятиліть”, – підкреслюють дослідники.
Мікросхеми KN-23 або KN-24 (джерело: Conflict Armament Research)
Більше того, дослідження Conflict Armament Research цілком можливо екстраполювати на інше північнокорейське озброєння. Наприклад, на “ядерну” Hwasong-17, якою Пхеньян погрожує США, й бути впевненим, що не менша частка електронних компонентів у цій міжконтинентальній ракеті також має походження від американських компаній.
Hwasong-17
Й звісно мова йде про цивільну електроніку, яка не підпадає під існуючі механізми експортного контролю, але чи дійсно це настільки важливо коли відомий підсумок.
Хоча об’єктивно, якість та надійність таких систем наведення ракетного озброєння зібраних у КНДР може залишатися доволі низькими. Водночас диктаторські режими питання точності ракет, особливо ядерних, хвилюють достатньо мало.
