Заперечувати прихід осені, на жаль, більше не виходить. Дощ і холод відбивають все бажання виходити з дому без крайньої потреби. Але зібрати сумку і полетіти в сонячні краї — це ж інша справа. Якщо вам теж хочеться повернутися назад у літо або хоча б просто зловити останні промені сонця, ось вам сім теплих і затишних місць.

Стамбул

Зазвичай Туреччина асоціюється у нас з гарячими путівками, пляжним відпочинком і готелями all inclusive. Подорож у Стамбул відкриває зовсім іншу Туреччину — країну контрастів. Це чудова ідея для уікенду, адже переліт з Києва не триває більше півтори години, а потрапите ви наче в іншу реальність. Це одне з найбільших міст із населенням близько 15 мільйонів людей (більше, ніж в 177 країнах світу). Протока Босфор розділяє Стамбул на дві частини, тим самим перетворюючи місто на своєрідний міст, що з’єднує два світи, дві різні культури — Європу й Азію.

З одного боку, сучасне європейське місто, де височать одні з найвищих хмарочосів — вежа Сапфір і Галатска. З іншого — це осередок східної культури та історії мусульманського світу. Блакитна мечеть в історичній частині міста є символом Стамбула і, мабуть, однією з найкрасивіших і найбільш вражаючих в світі.

Місту більш ніж 2500 років. У різний час Стамбул був столицею Східної Римської, Візантійської і Османської імперій. Спадщини різних культур переплелися і збереглися тут самим дивним чином.

Собор Святої Софії ( Айя-Софія) у свій час служив візантійським храмом, потім римським, потім знову візантійським, потім з нього зробили мечеть, а тепер це музей. Поряд з ісламськими фресками відносно нещодавно були знайдені і візантійські, тому собор умовно розділили на дві частини, унікальним чином зберігши мікс двох релігій. Тут приймала хрещення княгиня Ольга задовго до того, як хрещення було прийнято на Русі. Ранок у Стамбулі може початися під звуки азана, що доносяться з усіх мечетей, а ввечері місто висвітлюють вогні клубів та дорогих ресторанів.

У Стамбулі знаходиться один з найбільших ринків у світі. Тут можна повправлятися у вмінні торгуватися за турецькі ласощі і прянощі. Головне не загубитися: на території Гранд-Базару знаходиться 61 вулиця, 4400 крамниць, 12 мечетей і навіть одна школа.

Обов’язково варто відправитись на одну з прогулянок по протоку Босфор, адже це шанс опинитися між двох материків: над водою пурхають чайки, і вид на місто просто захоплюючий. І, звичайно ж, виїхати зі Стамбулу, не спробувавши кумпір, бурек, донер кебаб, турецький чай і айран, та ще й не покурити кальян і не подивитися танець живота, — це просто «злочин проти людства».

Валенсія

Куди ще летіти за сонцем, як не в місто, де 300 днів у році сонячно. Валенсія — це справжня Іспанія. Тут не просто тепло, тут гаряче від пристрасного фламенко, який здавна є візитною карткою міста, і, безумовно, кориди. Валенсія — одне з небагатьох міст Іспанії, на арені яких дозволяють проводити кориду, а місцеві тореадори — шановані знаменитості. Валенсія відома відкритими терасами, де можна насолоджуватися прохолодною сангрією, пробувати тапас і спостерігати, як сонце сходить і заходить за край Середземного моря.

Для прогулянки по Валенсії радимо взяти напрокат велосипед: по-перше, це заощадить час, по-друге, в таких затишних європейських містечках їздити на велосипеді — одне задоволення.

Щоб відчути середньовічний дух Валенсії, найкраще пройтися по звивистих вуличках старовинного кварталу Кармен, дійти до Круглої площі, де навпроти церкви Святої Каталіни є найвужчий будинок у світі — всього 105 сантиметрів. У Валенсії знаходиться найстаріший ринок в Європі, поруч з яким видніється готична будівля Шовкової біржі. З Середніх віків у майбутнє: недалеко від Старого міста на вас чекає зовсім інша Валенсія — Місто мистецтв і наук. Це комплекс споруд футуристичної архітектури. Тут знаходиться і оперний театр, і сферичний кінотеатр, і планетарій, і інтерактивна виставка в Музеї Наук, а також найбільший в Європі акваріум «Океанографік» і дельфінарій. Звідси бере початок знаменитий сад Валенсії протяжністю 9 км. Його розбили на місці колишнього гирла річки Турії. Опинившись там, неодмінно зупініться біля Палацу музики. Звідти відкривається чудовий вид на незвичайні мости, що з’єднують північний і південний берег.

Втеча в сонячний рай Валенсії запам’ятається і любителям старовинної архітектури, поціновувачам сучасного мистецтва, а також це прекрасна можливість насолодитися особливою атмосферою іспанського міста. Приємний теплий вечір, коли красуня Валенсія запалює свої вогники, варто неодмінно провести в одному з автентичних ресторанчиків міста. Тут можна скуштувати знамениту паелью з морепродуктами, випити прохолодного вина і затримати дихання від вируючого пристрасного фламенко.

Афіни

Афіни — місто-легенда, де народжуються боги. Місто з неймовірною історією. Місто, де навіть похмурою осінню світить сонце.

З висоти Афіни виглядають казково: романтичне, біле, мармурове місто. Є кілька точок, звідки відкриваються чудові панорами. Найкраще зустріти світанок на пагорбі Лікавітос або на вершині менш популярного серед туристів пагорба Філопану. Звідси відкривається чудовий вид на Акрополь — візитну картку міста, колиска античного світу. Акрополь перекладається як «Високе місто», і щоб потрапити туди, доведеться підніматися в гору, так що подбайте про зручне взуття. В Афінах є спеціальний закон, що забороняє будувати дуже високі будівлі, щоб не відволікати увагу від головної визначної пам’ятки міста. Центральною спорудою Акрополя і його перлиною є храм Парфенон — зразок класичної античної архітектури. Тут також знаходиться театр Діоніса. У вартість квитка в Акрополь входити відвідування Римської Агори, Давньогрецької Агори, храму Зевса, бібліотеки Адріана і кладовища стародавніх Афін — Кераміку.

Не проігноруйте відвідування Агори, тут не так багато туристів і знаходиться найбільш збережена й одна з найкрасивіших і вражаючих античних споруд — храм Гефеста.

У 300 метрах від «Високого міста» знаходиться унікальний музей Акрополя. Він побудований безпосередньо на місці проведення археологічних розкопок. Загальна площа — понад 226 000 квадратних метрів — вміщає в собі всю історію культури Античності. Тут представлені руїни старовинних будівель і чудово збережені статуї.

Після культурного збагачення прийде пора підкріпитися. Відчути місцевий колорит і спробувати традиційну грецьку кухню можна на старовинному ринку Варвакіос Агора. Тут шумно, весело, а голова паморочиться від ароматів прянощів і сиру.

Вечір краще провести, гуляючи по вуличках старовинного і атмосферного району Афін — Плакі. Будинків у районі Плакі по 200-300 років, його вузькі вулички засіяні невеликими ресторанчиками, тавернами, барами. Деякими закладами заправляє кілька поколінь однієї родини. Так що відчути тутешній балканський дух гостинності вдасться як не можна краще.

Вікенд в Афінах — це шанс схопити трохи античного сонця, це повне проникнення у величне минуле дивовижної країни. Це білий мармур і солоний запах моря Егейського.

Палермо

В повітрі запахло апельсинами і морем, очі мружаться від жаркого сицилійського сонця, у вухах звучить музика з «Хрещеного батька» — ви в Палермо!

Палермо схожий на літню донну з сивиною у волоссі, але блиском в очах. Це дуже гарне місто, хоча і збідніле, оповите похмурим шармом сицилійської мафії. Якщо вам цікаво подивитися на нього з цього боку, то обов’язково пошукайте гіда або просто місцевого жителя, який проведе вас по легендарних місцях кримінальних угруповань Корлеоне і Чинізі.

У будь-якому випадку прогулянка по Палермо — це пригода, особливо якщо від галасливої частини міста по вузьких вуличках заглибитися в район Старого міста, вийти в Арабський квартал, прогулятися по білому піску набережної Монделло в тіні сосен і пальм. Здається, що за кожним новим поворотом Палермо відкривається з іншого боку.

У цьому старовинному італійському місті багато церков і соборів. Але хотілося б виділити одну дивовижну споруду на скелі — церква Джезу, або Каза Професса. Це церква з багатою історією, реставратори відтворили всі фрески і мозаїки, повернувши їй початковий вигляд: нескінченність відтінків різьбленого мармуру, з якого суцільним полотном зроблені стіни церкви.

Ще одне цікаве місце Палермо, яке не варто обділяти увагою, — будинок-музей Станції аль Дженіо. У цьому місці мистецтво вимірюється квадратними плитками. Тут зберігається понад 2300 плиток з традиційною італійською майолікою.

Відчути атмосферу Сицилії XIX століття можна і потрібно в Массімо — самому великому оперному театрі Палермо. А відвідування Катакомб Капуцинів, де зберігається 8000 муміфікованих тіл ченців, абсолютно точно не дасть вам забути Палермо.

А закінчити вечір краще в Рибальському кварталі — це осередок неймовірних ароматів сицилійської кухні. Тут варто згадати, що ви в Італії, в країні дуже смачної їжі, і не стримувати себе. Тут вам приготують що завгодно з італійським шиком — навіть банальний сендвіч.

Гранада

Гранада — це одне з таких дивних місць на землі, де вранці можна спуститися на лижах по гірському схилу (Сьєрра-Невада), а до вечора позасмагати на морському узбережжі Коста-Тропікал).

Це місто в католицькій Іспанії ставше останнім притулком правлячої династії маврів, що не могло не позначитися на його архітектурі. Найвідоміша споруда в місті є знаковою для всієї Іспанії — це дивовижної краси архітектурно-парковий комплекс Альгамбра. Палаци, оборонні споруди з вежами, королівські апартаменти і сади з безліччю фонтанів і басейнів — пам’ятник колишньої величі султанів династії Насрид. Це місце ще називають Гранадським еміратом.

Після приходу до влади католицьких правителів у Гранаді звели кілька типово європейських будівель: Королівську усипальницю, Королівський госпіталь, Кафедральний собор і Палац Карла V в Альгамбрі. Обличчя міста назавжди змінилося.

Але сучасна Гранада, незважаючи на змішання двох культур, залишається в першу чергу темпераментним іспанським містом.

В старовинному мальовничому районі Сакромонте місцевий колорит відчувається як не можна краще. Вважається, що саме тут з легкої руки місцевих циган XVI століття і зародився запальний фламенко. Район знаходиться на декількох пагорбах, а його звивисті вулички сповнені багатою історією. У місцевих печерах збереглися житла злочинців, які ховалися від влади, моряків, євреїв. Житлові квартали розсипом тягнуться вгору, на вершині пагорба стоїть величне абатство Сакромонте Гранада, зведене в XVI столітті. Звідси відкривається захоплюючий вид на все місто і на Альгамбру зокрема.

Кухня ж в Гранаді — чисто іспанська. З тих часів, коли католики і мусульмани не зовсім успішно намагалися ужитися на одній території, іспанці готували страви в основному з свинини — на зло сусідам. Тому в меню місцевих кафе серед традиційної іспанської кухні ви знайдете багато найменувань страв із свинини.

Баку

Сонячний Баку, може, і має радянське минуле, але зараз про це мало що нагадує. Тепер це розкішне місто, більше схоже на південну Європу. З будь-якої точки Баку можна побачити чудо архітектурної думки — три Вогненних хмарочоса, які виплескують світлодіодне полум’я в небо. Інша приголомшлива будівля сучасного Баку — Центр Гейдара Алієва — має форму автографа улюбленого лідера Азербайджану. Тут можна познайомитися з історією життя Алієва, відвідати виставкові зали і «Аудіторіум» і дізнатися більше про історію азербайджанської культури. «Хрущовки» та «сталінки» давно розчинилися в неповторному шармі місцевої архітектури. Парки, фонтани, ажурні арки і переходи, кругом чисто, красиво, химерно, зі смаком, а по вулицях їздять «баклажани» — бакинське таксі характерного кольору.

А колись Баку був неприступною фортецею, оточеною водою. Середньовічні споруди, серед яких палац правителів Ширвана, зберігся до наших днів в історичному центрі міста — Ічері-шехер.

Чарівний східний палац з золотими мінаретами, куполом і стінами, прикрашеними традиційними азербайджанськими візерунками — це Тезепір, найкрасивіша мечеть в Баку.

Стара частина міста з лабіринтами вулиць запрошує побродити по району, помилуватися архітектурою, але не забувайте дивитися під ноги, щоб не впасти і не прокинутися з гіпсом, повним золота. Саме в Старому місті Баку знімали «Діамантову руку».

Увечері «Бульвар закоханих» — набережна Каспійського моря — вабить туристів і місцевих жителів. Тисячі вогнів міста, фонтанів і пропливаючих повз кораблів переплітаються і відображаються в морських хвилях прибою.

Азербайджанська кухня — цілий культ. Це обов’язково аромати кориці, базиліка, шафрану, гвоздики. Це соковита баранина, славетний плов, коржі кутаб з йогуртом мацоні. А ще в Баку можна спробувати найніжнішу і повітряну «медову пахлаву».

Вікенд в Баку — це незвично, красиво, незабутньо і абсолютно точно смачно.

Монпельє

З арки «Ворота Пейру» варто почати знайомство з гордим і сонячним Монпельє, третім за величиною містом середземноморської Франції. Арка знаходиться на височині, звідси відкривається чудова панорама.

Ніжні кольори міста, його плавні архітектура, неспішний ритм створюють дуже французьку теплу атмосферу. Прямо біля воріт розкинулися “Сади Пейру”, де можна прогулятися вздовж ставків і фонтанів в тіні химерних дерев, висаджених, немов під лінієчку.

При виході з саду знаходиться один з найстаріших навчальних закладів Європи — Університет Монпельє. Тут вчився сам Нострадамус, правда, не довго. Кажуть, його вигнали за нелегальну торгівлю ліками, хоча цей факт не підтверджений.

Найлюдніше місце в місті — площа Камеді. Колись тут був театр, будівля згоріла, але назва залишилася. На площі знаходяться букіністичні крамниці, магазини і дуже атмосферні кафе. Їх ще називають «oeuf» — «яйце». Кажуть, це через дамочок, які нарізали кола по площі, щоб привернути увагу сидячих в барах чоловіків. Мабуть, кругла форма яйця — траєкторія їх руху. Донині існує вираз «on va faire l oeuf» («зробимо яйце»), що означає «зустрінемося на площі Камеді». В Монпельє є все і на будь-який смак. Любителям середньовічної епохи варто прогулятися по Арагонскому кварталу, що існував ще з XII століття. Тут є залишки кріпосної стіни і собор Святого Петра XIII століття. Цінителям античності радимо побродити по кварталу Антігони, який розбудовували до 2000 року. Блукаючи вуличками Діоніса, Фессалії, можна зустріти копії найбільш відомих античних скульптур.

Монпельє – зелене місто в обіймах виноградників, вважається одним з центрів виноробства у Франції. Тому не можна побувати в Монпельє і не відвідати його винні льохи. А всього в 10 км від міста хвилюється Середземне море. За одні вихідні в Монпельє можна обійти всі його визначні пам’ятки, вони знаходяться в пішій доступності один від одного, а можна з келихом сухого місцевого вина в руках просто насолоджуватися теплом і затишком міста.