Коли мова про “імпровізовану” зброю, то важливі всі моменти, що дозволяють збільшувати втрати російських окупантів
Джерело: Defence Express
Прес-служба 67-ої окремої механізованої бригади ДУК, підрозділи якої зараз воюють на Бахмутському напрямку, показала фото, які демонструють процес “насипання” по російським окупантам із 57-мм зенітної гармати С-60.
Як платформа для цієї зенітки використовується доопрацьоване шасі КрАЗ-260, і там ми можемо помітити одну важливу деталь –на цьому “гантраку” зі складу 67-ої омбр ДУК, на відміну від інших подібних машин із С-60, є нарощені борти “будка” із дерева та/або металу, що може використовуватись або для розміщення обслуги зенітки, або для ящиків із 57-мм пострілами.
Деталь важлива, бо дає додаткову ергономіку для завдань в стилі “кусай та тікай”, коли треба швидко відстрілятись по ворогу та покинути вогневу позицію, не потрапивши під вогонь російських окупантів “у відповідь”.
Здавалось би, що “будка” для особового складу чи БК на вантажівці з зеніткою – це і так очевидне рішення. Але на аналогічних “гантраках” із С-60 в складі інших підрозділів ЗСУ чомусь такого нема, хоча “схрещення” зеніток та вантажівок КрАЗ-260, як заявлялось у відкритих джерелах, відбувалось на потужностях одного із промислових підприємств.
Цілком ймовірно, що необхідність хоча б якогось “апгрейду” для платформ під зенітки стала очевидною вже під час запеклих боїв за Бахмут та інші міста на Сході України, і за інтенсивністю боїв часу на вдосконалення уже не лишається.
Хоча “за кадром” лишається насправді важливе “ергономічне” питання, а як же наші бійці кріплять до шасі ящики із 57-мм пострілами і як вони самі там розміщуються на марші.
Прес-служба 67-ої окремої механізованої бригади ДУК на своїх показує, що С-60 на шасі КрАЗ-260 – це аж ніяк не єдиний вид озброєння, який використовують її підрозділи для “роботи” по російським окупантам під Бахмутом. Наприклад, артилерійський дивізіон бригади має як і радянські “Мста-Б” калібру 152 мм, так і західні L118 калібру 105 мм.
Ця “тачанка” із зеніткою приписана саме до 1-го Стрілецького Батальйону бригади. Не варто виключати, що це найбільш “важкий” тип озброєння в строю саме цього підрозділу, але його активне застосування зараз має свою важливу логіку – хоча б таку імпровізовану бойову машину ще не затвердлий грунт витримати цілком може.
Тим більш, що С-60 може стріляти на дальність до 4 км не тільки по живій силі, але й по бронетехніці чи польовим укріпленням рашистів також. І саме той випадок, коли будь-яка “імпровізована” зброя дає свій ефект для збільшення втрат російських окупантів на нашій землі.
