Я переглядав статистику BAMF — і цифри справді змушують зупинитися. Коли у 2022-му ми дивилися на черги на польсько-українському кордоні, там майже не було чоловіків. Жінки з дітьми, літні люди, домашні тварини в переносках. Картина була зрозуміла і однозначна. Тепер все інакше.
За даними Федерального відомства з питань міграції та біженців Німеччини (BAMF), які були передані редакційній мережі RND і опубліковані 9 червня 2026 року, станом на 30 травня в Німеччині перебувало 1 348 258 осіб, що в’їхали у зв’язку з війною в Україні. Серед них — 355 745 чоловіків віком від 18 до 63 років.
Для порівняння: станом на 8 березня 2025 року загальна кількість становила 1 253 569 осіб, серед яких 297 660 — чоловіки того ж вікового діапазону. Тобто за 16 місяців країна прийняла ще майже 100 тисяч українців — і 60% з них припали на чоловіків призовного віку. Це, за оцінкою n-tv, яка першою проаналізувала цифри BAMF, кардинально відрізняється від того, що спостерігалося на початку повномасштабної війни.
Серпень 2025-го змінив усе
Причина такого зсуву — конкретна дата. У серпні 2025 року Україна пом’якшила правила виїзду для чоловіків від 18 до 22 років. До цього подібний виїзд дозволявся лише в одиничних, виняткових випадках. Після послаблення картина змінилася різко: якщо в серпні до федеральних земель Німеччини було розподілено менше 500 молодих українців цього віку, то вже у вересні — близько 5 000, а у жовтні — понад 6 600 на місяць. Такого не було жодного разу з весни 2022 року, фіксує ZDF Frontal з посиланням на дані BAMF.
Я розумію логіку тих, хто їхав. 18 років, держава відкрила вікно — і є реальний шанс опинитися поза зоною досяжності ТЦК. Це людська реакція. Але масштаб цього явища — вже питання не індивідуальне, а політичне.
Берлін: кінець автоматичного захисту?
Саме тому в Берліні зараз відкрито обговорюють те, що ще рік тому звучало б занадто різко. Міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добрінт (ХСС) на зустрічі міністрів внутрішніх справ ЄС у Люксембурзі заявив, що зростання кількості осіб призовного віку — це реальність, з якою потрібно щось робити. «Ми бачимо, що саме останніми місяцями зріс приплив осіб призовного віку. З цим треба розбиратися», — сказав він.
Прямим наслідком може стати скасування автоматичного надання захисного статусу чоловікам-українцям. Якщо зміни ухвалять, вони мали б подавати на стандартну процедуру надання притулку — а шанси залишитися в Німеччині в цьому форматі значно нижчі.
Федеральний канцлер Фрідріх Мерц ще раніше звернувся до Зеленського напряму: «Я попросив його подбати про те, щоб ці молоді люди залишалися в країні, бо вони там потрібні».
Що обговорює ЄС
Питання вийшло за межі Берліна. За актуальними даними, у ЄС розглядають варіант, коли «Директива про масовий притік» буде продовжена до березня 2027 року — але з виключенням чоловіків від 23 до 60 років зі сфери її дії. Тих, хто вже перебуває в країнах ЄС і має захисний статус, ці зміни, найімовірніше, не торкнуться. Під новий режим підпадатимуть лише ті, хто в’їжджатиме після набрання чинності.
Комісар ЄС з питань міграції Магнус Бруннер вже заявив, що вважає можливим схвалення цього підходу більшістю держав-членів. Австрія, Швеція та низка інших країн активно підтримують таке рішення.
Критики, зокрема депутатка від «Зелених» Філіз Полат і представники Alliance of Ukrainian Organizations, попереджають: виключення з тимчасового захисту — це не просто бюрократична зміна. Для конкретних людей це означає перехід у значно вразливіший правовий статус.
Замість висновку
Я не беруся судити кожного, хто виїхав. Але цифри BAMF — це не абстракція. Це майже 60 000 додаткових чоловіків призовного віку за 16 місяців лише в одній країні. І Берлін, і Брюссель вже зробили з цих цифр свої висновки — тепер залишається побачити, чи матиме рішення практичні наслідки до кінця червня, коли Єврокомісія має оголосити свою позицію щодо продовження директиви.
Матеріал підготував оглядач міжнародних новин Максим Вседорожній на основі офіційних даних BAMF, повідомлень RND, n-tv, ZDF Frontal та Euronews.
