Мабуть у кожного християнина з’являється надія, що саме цей піст він переживе по-особливому. Проте так мало із цих надій витримують сорокаденний шлях. Як пройти цю тривожну дорогу до самого Великодня? Відповідей на це запитання пробувала знайти Оксана Загороднюк, волонтер Центру Академічного Душпастирства Київської архиєпархії УГКЦ.
- Подумай про постанову наперед. Не залишай це на час реколекцій чи першого тижня Посту.
- Вибери постанову, яка відповідає Тобі, твоїм проблемам та Твоїй життєвій ситуації. Не вибирай «дитячих» постанов, які не змінюються від того часу, як ти вперше зустрівся з Господом. Не вибирай також надскладних постанов, які перешкодять тобі виконувати твої обов’язки. Відмовся від чогось, що справді віддаляє тебе від Бога.
- Скористайся цим особливим часом, щоб творити добро! Подумай про тих, кому ти можеш допомогти: відвідай інтернат чи будинок престарілих, більше проведи часу із батьками чи просто стань другом для сусіда по кімнаті. Одним словом, даруй свій час іншим!
- Піст починається з Неділі Прощення. Вона вже наступного тижня! Скористайся цим часом, щоб примиритись зі всіма і простити старі образи. Це полегшить твій духовний шлях до Воскресіння.
- Будь терплячим до себе! Напевне, під час посту ти не раз впадеш, порушиш постанову. Ти – лише людина. Наша гордість надіється, що можна не впасти, а покора вчить каятись і йти далі.
- Молися більше! Спільні та приватні молитви, літургічні та своїми словами… – в молитві відновлюємо ту близькість з Ісусом, яка допоможе нам витривати.
Прочитайте про те, , – пояснив Папа Франциск
«Справедливість Божа вражає. Але не забуваймо, що також Його милосердя є безконечне». (св. отець Піо з П’єтрольчіни)
