Анатомічні й фізіологічні подробиці смерті Христа проаналізував із наукової точки зору доктор Трумен Девіс. Його дослідження вперше було опубліковане в часописі Arizona Medicine 1965 року. 1. Розп’яття – це найболючіша смерть, винайдена людиною, термін «мука» тут актуальний як ніколи.
2. Це покарання було зарезервоване для найзлісніших злочинців.
3. Ісус був роздягнений догола, Його одяг поділений між римськими воїнами. «Ділять ризи мої між собою і про одяг мій кидають жереб» (Псалом 21).
4. Розп’яття гарантувало Ісусові жахливу, повільну, болісну смерть.
5. Коліна Ісуса були зігнуті під кутом близько 45 градусів. Він був змушений нести власну вагу м’язами стегна – у позиції, якої не можна втримати понад кілька хвилин без судом у м’язах стегон і гомілки.
6. Уся вага Ісуса тиснула на Його ноги, пробиті цвяхами. Оскільки м’язи ніг Ісуса швидко втомлювалися, Він мусив перенести вагу Свого тіла на зап’ястя, руки і плечі.
7. Через кілька хвилин після того, як Його поклали на Хрест, плечі Ісуса були вивихнуті. Через деякий час лікті і зап’ястя Спасителя також виявилися вивихнутими.
8. Унаслідок цих вивихів Його руки стали на 23 см довші, ніж у нормальному стані.
9. У розп’ятті сповнилося пророцтво псалма 21, 15: «Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились». Ці рядки дуже точно передають відчуття Христа на хресті.
10. Коли були вивихнуті зап’ястя Ісуса, лікті і плечі, вага Його тіла через руки викликала тиск на м’язи грудної клітки.
11. Це змусило Його грудну клітку неприродно витягнутися вгору і назовні. Вона постійно перебувала у стані максимального вдиху.
12. Щоб видихнути, Ісус мусив спертися на пробиті цвяхами ноги і підняти Своє тіло, дозволивши грудній клітці рухатися вниз і всередину, щоб випустити повітря з легень.
13. У стані спокою легені Христа весь час перебували в позиції максимального вдиху. Розп’яття – катастрофа з точки зору медицини.
14. Проблема полягала в тому, що Ісус не міг вільно спертися на ноги, бо м’язи Його ніг, зігнутих під кутом 45 градусів, затекли й надзвичайно боліли, постійно зсудомлені від анатомічно неправильної позиції.
15. На відміну від усіх голлівудських фільмів про розп’яття, розіп’ята людина була надзвичайно активна, фізіологічно змушена рухатися вгору і вниз по хресту, на відстань близько 30 см, щоб дихати.
16. Процес дихання викликав жахливий біль, змішаний з абсолютним жахом задухи.
17. Розп’яття тривало 6 годин, тож Ісус дедалі менше міг переносити вагу на ноги, бо Його стегна й інші м’язи ніг слабшали, зростало зміщення зап’ясть, ліктів і плечей, а грудна клітка чимдалі піднімалася, утруднюючи дихання.
18. Його рухи вгору і вниз на Хресті, щоб дихати, приносили біль Його зап’ястям, стопам, вивихнутим ліктям і плечам.
19. Ісус виснажувався, тож Його рухи дедалі рідшали, але жах неминучої смерті від задухи змушував Його докладати все нових зусиль, щоб дихати.
20. М’язи ніг Ісуса болюче судомило від тиску при спробах підняти тіло, щоб видихнути.
21. Біль від двох роздроблених серединних нервів у Його зап’ястях вибухав за кожного поруху.
22. Ісус був весь покритий кров’ю і потом.
23. Кров була результатом бичування, яке мало не вбило Його, а піт – спроб видихнути. Він був зовсім голий, а довколишній натовп знущався, лаявся та сміявся з Нього. Усе це бачила Мати Ісуса. Уявіть Його емоційне приниження.
24. Фізично тіло Ісуса переживало цілу серію катувань, що ведуть до смерті.
25. Через те, що Ісус не міг підтримувати адекватну вентиляцію легенів, Він перебував у стані гіповентиляції.
26. Рівень кисню в Його крові почав падати, у нього розвинулася гіпоксія. Крім того, через обмежені дихальні рухи рівень вуглекислого газу в крові (СО2) почав зростати; цей стан називається гіперкритичним.
27. Зростання рівня СО2 змушував Його серце битися швидше, щоб збільшити приплив кисню і видалення СО2.
28. Дихальний центр у мозку Ісуса посилав термінові повідомлення в Його легені – дихати швидше. Він почав важко дихати, судомно хрипіти.
29. Фізіологічні рефлекси Ісуса вимагали глибшого дихання, і Він мимоволі рухався вгору і вниз на хресті, незважаючи на нестерпний біль. Болісні рухи спонтанно починалися кілька разів на хвилину, на втіху натовпу, який знущався з Нього. «Я ж черв’як, а не чоловік, посміховище людське й погорда у народі. Всі, що бачать мене, лають, кажуть вустами, киваючи головою: «він уповав на Бога; нехай позбавить його, нехай врятує, якщо він угодний Йому» (Пс 21, 7-9).
30. Проте, зовсім виснажений, Він більше не міг забезпечувати киснем Своє тіло.
31. Брак кисню й надмір вуглекислого газу змушували Його серце битися дедалі швидше, тепер у Нього розвинулася тахікардія.
32. Його пульс, імовірно, сягав близько 220 ударів на хвилину.
33. Ісус нічого не пив протягом 15 годин, від попереднього вечора.
34. Бичування мало не вбило Його. Усе Його тіло було вкрите кров’ю через бичування, терновий вінець, цвяхи в зап’ястях і ногах, а також численні рвані рани від побиття і падінь.
35. Ісус був дуже зневоднений, Його кров’яний тиск упав до мінімуму.
36. Його артеріальний тиск був, мабуть, близько 80/50.
37. Він був у шоці першого ступеня: з низьким рівнем крові, надмірно швидкими пульсом і диханням і надмірним потовиділенням.
38. Близько полудня серце Ісуса почало «пробуксовувати».
39. Легені Ісуса, ймовірно, набрякли.
40. Це лише посилювало його дихання, яке було вже сильно ускладнене.
41. Ісус переживав серцеву й дихальну недостатність.
42. Ісус сказав: «Я відчуваю спрагу», – тому що Його тіло волало про рідину. «Сила моя висохла, як черепок; язик мій прилип до гортані моєї, і Ти звів мене до персти смертної» (Пс 21, 16).
43. Щоб урятуватися, Ісусові потрібне було б переливання крові та плазми.
44. Ісус не міг дихати як належить і повільно задихався.
45. На цьому етапі в Ісуса, мабуть, розвинулося порушення кровообігу.
46. Плазма і кров зібралися в просторі навколо Його серця – у перикарді.
47. Ця рідина викликала серцеву тампонаду, заважаючи серцю Ісуса битися правильно.
48. Ісус, імовірно, отримав розрив серця. Найімовірніше, саме це стало причиною Його смерті.
49. Щоб уповільнити процес смерті, солдати встановили на хрест невеликий дерев’яний уступ, який дозволив би Ісусу «як привілейованому» нести Свою вагу на хресті.
50. Такі прийоми могли розтягти смерть на хресті до дев’яти днів.
51. Коли римляни хотіли прискорити смерть, вони просто ламали ноги жертвам, які внаслідок цього задихались у лічені хвилини.
52. О третій годині дня Ісус сказав: «Звершилося». У той момент Він відпустив Свій Дух і помер.
53. Коли солдати прийшли до Ісуса зламати Йому ноги, Він уже був мертвий. Жодна з частин Його тіла не була зломлена – на виконання пророцтв.
54. Ісус помирав протягом шести годин, після найболючіших і жахливих тортур, винайдених людиною.
55. Він помер, щоб прості люди, такі, як ви і я, могли потрапити на Небеса. «Бо того, який не знав гріха, Він зробив за нас жертвою за гріх, щоб ми в Ньому стали праведними перед Богом» (2 Кор 5, 21).
Джерело: КМЦ
