48% — вистачає на їжу і одяг, але для купівлі чогось дорожчого доводиться відкладати
Про це повідомило видання Дзеркало тижня.
9% опитуваних не вистачає навіть на їжу. Також близько 29,5% мають дохід до 8 тис. грн.
Чи мають українці запас міцності, достатній для підвищення податків, — важливе соціальне та економічне питання.
Основний рушій нашого економічного розвитку — попит. Хоч би скільки зерна ми продали країнам Африки чи олії — країнам Азії, переважна більшість українського бізнесу живе і виживає, завдяки внутрішньому споживачу. Тож фінансова стійкість українців — один із небагатьох достовірних індикаторів того, що економіка житиме.
Звісно, левова частка (67,2%) тих, хто живе на суму до 8 тис. грн, — непрацюючі або за віком, або за станом здоров’я. Але і працюючі респонденти не жирують: 43,6% із них обрали варіант «від 8 до 18 тис. грн», майже 22% можуть похизуватися доходами в діапазоні «від 18 до 30 тис. грн».
У регіональному розрізі картина більш-менш однорідна. Єдине, що кидається в очі, — високий рівень нерівності на сході. За вищої, ніж загалом по Україні, кількості сімей, що мають середньомісячний дохід до 8 тис. грн (35% проти 29,5%), там же зафіксовано найбільший відсоток сімей із доходом у діапазоні від 18 до 30 тис. грн (20,3% проти загальноукраїнських 16%) і з доходом вище 30 тис. грн (8,3% проти 5,4% загалом в Україні).
На що ж витрачають гроші українські сім’ї?
Ми попросили респондентів відранжувати найпоширеніші видатки за часткою, яку вони становлять у родинному бюджеті (за шкалою від «0» до «5», де «0» означає, що таких витрат зовсім немає, а «5» — що ця стаття витрат належить до найбільших). На рис. 2 представлені середні бали, які отримали наші видатки.
Вже ніхто й не згадає колишнього міністра соцполітики Андрія Реву, але всі згадають його фразу: «Українці витрачають на продукти половину заробітку не тому, що мало заробляють, а тому, що багато їдять».
Що ж, на жаль, українці все ще «багато їдять». А судячи з того, що наступна за розміром стаття сімейних витрат — житлово-комунальні послуги (ЖКП), то ще й багато миються.
Насправді пріоритетність видатків виживальницька: продукти харчування (4,1 бала), ЖКП (3,6 бала), охорона здоров’я (2,4 бала), одяг і взуття (2,2 бала), транспорт і зв’язок (по 2 бали), предмети домашнього вжитку (1,9 бала), інші товари та послуги (1,3 бала), харчування поза домом, алкоголь із тютюновими виробами й освіта (по 1,2 бала), відпочинок і розваги (1,1 бала).
Приємно бачити, що донати на ЗСУ обійшли більшість «необов’язкових» видатків (1,6 бала). Але пам’ятаємо, що мова про опитування, під час якого соціологи не можуть «відфільтрувати» бажання респондента виглядати краще, ніж є насправді.
