Роман Сеник народився 26 липня 1968 року у Львівській області на Яворівщині. У восьмирічному віці Роман відзначився тим, що врятував дівчинку, яка каталася на санках і впала в річку.
У 1989 році Сеник першим підняв Прапор України в своєму селі.
Роман Сеник служив миротворцем від України в контингенті Миротворчих сил ООН під час війни за незалежність Хорватії, був прапороносцем.
Тричі їздив на Євромайдан, входив в 29-ю сотню самооборони. Постійно чергував з шести до дев’яти годин ранку. Носив із собою прапор України з написом «Турка», через це в сотні його називали «Турківський прапороносець».
Роман Сеник був поранений 22 січня 2014 поблизу стадіону «Динамо» на вулиці Грушевського під час зіткнень з Беркутом, коли Роман стояв з прапором на передовій. Слідство встановило, що поранення сталося кулею для зупинки транспортних засобів. Ці боєприпаси використовували лише спеціальні батальйони МВС, вони не перебували у відкритому продажі. Такими ж кулями були вбиті Сергій Нігоян і Михайло Жизневський. Куля розтрощила кістки і застрягла в легенях, Роман переніс 2 операції в Київській міській клінічній лікарні № 17. Коли стало відомо, що євромайданівець втратив 3 літри крові, кілька сотень людей вишикувалися в чергу, щоб здати кров для потерпілого. У результаті поранення Роману довелося ампутувати руку, проте це не допомогло. Роман Сеник помер 25 січня не приходячи до тями. Таким чином, ставши четвертим загиблим в наслідок сутичок на Грушевського.
Похорон відбувся 27 січня 2014 року у рідному селі Романа Наконечне Друге, Львівської області. Сеник був похований як герой. Односельці самі збирали гроші на похорон, а попрощатися із загиблим прийшло близько трьох тисяч людей. Похований Роман Сеник в братській могилі, де спочивають воїни Української повстанської армії.
21 листопада Роману було посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» – за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних принципів демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, проявлені під час Революції гідності.
У 2015 році Сеник посмертно отримав медаль Української православної церкви Київського Патріахату «За жертовність і любов до України».
27 липня 2014 в місті Турка на вулиці Міцкевича, була урочисто відкрита меморіальна дошка Роману Сенику.
