Сьогодні в Літургії Церкви – спомин об’явлення Матері Божої в Люрді, в який Католицька Церква всього світу відзначає Всесвітній День Хворих.
Церква, від самих початків свого існування, завжди особливою турботою оточувала хворих та нужденних людей; братів зі спільноти а також всіх людей у світі. Відомо, що в ІІ столітті після Різдва Христового, коли в східній частині Римської імперії лютував голод та чума, язичники викидали своїх хворих родичів та громадян з домів на смерть, а християни збирали їх з вулиць та опікувалися ними, годуючи їх та лікуючи.
Світовий День Хворого настановив Іван Павло II своїм посланням адресованим 13 травня1992 р. до тодішнього головуючого Папської Ради до справ Душпастирства Служби Здоров’я, кардинала Форенцо Анджеліні. Папа призначив відразу для святкування того Дня спомин об’явлення Матері Божої в Люрді (Франція), яке припадає на 11 лютого. Всесвітні святкування того Дня відбуваються щороку в одному із марійських санктуаріїв на світі.
Призначення Святішим Отцем Іваном Павлом II Світового Дня Хворого стало закликом для всієї Вселенської Церкви, щоб присвятити один день в році молитві, роздумав та зауваженню місця та ролі тих, котрі страждають душею та тілом.
Справам хворих людей, Іван Павло II, котрий сам досвідчив численних хвороб, присвятив багато місця у своєму вченні. Він часто зустрічався з хворими та неповносправними, у Римі, так і під час апостольських подорожей. І вже на самому початку свого понтифікату він просив хворих про молитовну підтримку.
І ще, коротко, про початок об’явлень Матері Божої в Люрді.
У 1858 році, через чотири роки після проголошення Пієм IX догми про Непорочне Зачаття, Мати Божа з’явилася бідній пастушці, св. Бернадетті Субіру, в гроті Массабєль в Люрді. Під час вісімнадцяти появ (у період 11 лютого – 16 липня) Діва Марія закликала до молитви та покаяння.
11 лютого 1858 р. Бернадетта Субіру разом із сестрою та подругою пішла в околиці Старої Скелі – Массабєль – щоб пошукати сухого гілля для вогнища вдома. Коли дівчинка залишилася сама, почула дивний звук схожий до шуму вітру і побачила світло, з якого вийшла постать «Прекрасної Пані» з розарієм у руках. Від того часу об’явлення повторювалися.
