У Східній Пруссії червоноармійці гвалтували жінок в такій кількості, що мова явно йшла не про чисто сексуальне задоволення, а про прагнення поглумитися над цілим народом.
Коротше, це навіть не «пляма» на армії СРСР. Це взагалі закреслює право цих відморозків іменуватися «армією» (а про «визволителів» взагалі забудемо). Скоріше виродки, статеві насильники і кати цивільного населення – не можуть бути армією. Це бандити і сексуальні маніяки. Плюс узаконені мародери.
Лють завойовників тільки зросла, коли вони вперше побачили своїми очима, наскільки багато живуть німці. «Їх села і містечка в порівнянні з нашими виглядали як рай на землі» – каже лейтенант Геннадій Кліменкопут. «Все було таке доглянуте. Стільки красивих будівель. Вони були настільки багатші за нас. Чому ж вони напали на нас у 1941 р.? »
Те, що побачили солдати, суперечило багаторічній пропаганді про переваги соціалістичного режиму. Можливо саме люттю, викликаною добробутом ворога на тлі власної убогості після десятиліть «затягування поясів», пояснює, чому радянські солдати, як божевільні, трощили все, що потрапляло під руку…
