У Донецьку «марш ганьби» перетворився на «День ганьби»

   Ганьбою вкрили себе не наші полонені, а жителі Донбасу.

Вибухом праведного гніву відзначилися 24 серпня як наші соціальні мережі, так і світова спільнота. Громадяни, шалена кількість яких вперше в своєму житті відчула День Незалежності України своїм повноцінним, ледь не релігійним святом, зовсім не святковими прокльонами реагували на викладене в мережі відео з Донецька. Там, як було анонсовано раніше, знімали так званий “марш ганьби”. Полонених українських військових вели вулицею імені більшовика Артема під конвоєм автоматників у камуфляжних штанях. За ними їхали поливальні машини (хто так сказав, що в Донецьку перебої з водою і хріново працюють комунальники?), нібито змиваючи з асфальту “бруд”. А впливові західні організації засудили дійство, назвавши дії терористів порушенням Женевської конвенції.

 

Навряд чи проросійські сепаратисти знають про існування такого документу. Більше того: не певен, що їм відомо, де знаходиться Женева на карті світу і до якої держави належить. Для них політична карта світу – це карта Донецької та Луганської областей. І потім, Захід наївний – невже там думають, що терористи зважатимуть на якість там конвенції? Хіба рахувалися з ними Гітлер, Сталін, Мао, Кастро, Піночет, Пол Пот? Путін теж плювати хотів на світовий устрій із Ейфелової вежі. Між іншим, саме з такою метою він мріє її використовувати, плануючи в віддаленій перспективі, після України й Польщі, анексувати Францію на підставі того, що там живе багато російських емігрантів. І “Містралі” можна не купувати, витрачаючи гроші, а виготовляти, тримаючи під дулами автоматів французьких робітників.

 

Отже, засуджувати терористів після збитого “Боїнгу” – труд, гідний хіба мавпочок. Між іншим, як раз бойовики, влаштовуючи дійство, трималися настільки гідно, наскільки розуміють значення слова “гідність”. Хто пересилив себе і подивився прокляте відео, міг бачити, як терористи, навіть вживаючи слово “пожалуйста”, відтісняють жителів Донбасу ближче до “порєбріков”. Аби не порвали українських солдатів руками.

 

Бо насправді головними антигероями цього ролику, як і всього дійства, є дончани. Громадяни України, люди з українськими паспортами, добровільно, не залякані, без конвою, святково вдягнені прибігли в центр Донецька займати кращі місця в глядацькій залі. Можна припустити, що “марш ганьби” був постановочним і в ньому брали участь, як кажуть у МВС, перевдягнені в`язні та замасковані сепаратисти.

 

Але той “коридор ганьби”, яким вели колону – справжній.

 

Ганьбою вкрили себе не лише ті, хто кричав: “Сало уронили!”, “Фашисты!”, кидав у полонених каміння, яйця та наповнені, аби краще літали, пляшки (знову міф про перебої з водою). Ганьба лягла на всіх жителів Донбасу. Бо ті, хто не прийшов улюлюкати й матюкатися на вулицю Артема – зустрічають українських солдат в Станиці Луганській словами: “Зачем вы сюда пришли! У нас было всё хорошо, пока вас не было! Идите на свой Майдан!”. А ті, хто утримується від коментарів уголос, становлять в сумі оті 10%, котрі не підтримують Незалежність України і не вважають 24 серпня своїм національним святом.

 

Ми радіємо результатам опитувань: аж 90% – за Україну, за її волю, за честь, за славу, за народ. Але 10% проти – це насправді гігантська для країни цифра. За приблизними прикидками – 4 мільйони (!) громадян. Армія тих, хто ненавидить Україну, живучі в ній, серйозніша та боєздатніша, аніж російська 45 тисяч на наших кордонах. Тому я проти закликів бомбити Донецьк за фактом “маршу ганьби”. Проблему не вирішити: доведеться “бомбити”, як дехто каже, згадані 4 мільйони людей.

 

За великим рахунком, треба пересилити себе й подякувати Росії, Путіну й сеператистам, котрі організували “марш ганьби”. Це дало змогу побачити: реальна їхня підтримка на Донбасі досить висока. А головне – на власні очі роздивитися не окупантів та конвоїрів, а тих, з кого “коридори ганьби” складаються. Й починати думати вже, що і як з цими сотнями, котрі складаюся в тисячі й навіть мільйони, робити вже в найближчій перспективі.

Андрій КОКОТЮХА

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

One comment

  1. Дончанка

    Добрый день, очень надеюсь, что в так называаемых “коридорах” стояло не так много мирных дончан. Я не поддерживаю военные события, слишком много жизней разрушено или искалечено. Я вместе с семьей скитаемся уже два месяца. Но мне хотелось бы обратиться к людям: верните свое сострадание!!! в нацгвардии служат самые обычные ребята, а люди, живущие в дон. и луг. областях – не все берут камни в руки…..они хотят жить в своих домах и не вздрагивать от звука самолета. Простите все!!!!

Залишити відповідь на Дончанка Скасувати відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

one × 2 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh