У радянські часи з українською мовою боролися не тільки прямими утисками та витісненням з багатьох сфер суспільного життя, а й більш тонкими, але страшними методами.
Норми українського правопису штучно підганялися під російські, “несхожі” слова усувалися зі словників, існували цілі списки слів, заборонених до вживання.
Книжка “Історія лінгвоциду” за ред. Л.Масенко містить документи і матеріали, що стосуються мовної політики радянського керівництва на теренах України. Вони проливають світло на підступне втручання у внутрішній розвиток української мови, спрямоване на штучне зближення її з російською і знищення як незалежного мовного утворення.
Розкривається специфіка лексикографічної, термінологічної й правописної практик радянського періоду, метою яких, починаючи з 30-х років, було поступове вилучення питомих рис української лексики, фразеології і навіть деяких словотвірних та граматичних форм і заміна їх кальками з російської мови. На базі корпусу документів і матеріалів укладено реєстр репресованої лексики.
Читайте, дізнавайтеся та зупинимо лінгвоцид разом! Ми маємо свою мову, нам не потрібно нав’язувачи іншу – мову окупанта, мову злочинців та нищителів українського народу і культури! Спілкуймося українською мовою.
