Золоте на чорному: бельгійський часослов XV століття

Часослови вважають книжками, найпопулярнішими у світських європейців пізнього середньовіччя. До наших часів дійшло кілька зовсім незвичайних примірників, виготовлених із пофарбованого в чорний пергаменту й розписаних золотими та срібними літерами. Найкраще збережений із них був створений приблизно 1470 року невідомим майстром із бельгійського міста Брюгге. Поштовх до поширення релігійних манускриптів для світських читачів у ХІІІ столітті дала постанова Латеранського Собору, яка вимагала від священиків ревнішого піклування про духовні потреби парафіян. Собор також закликав світських вірян ґрунтовніше готуватися до Таїнства Покаяння і Примирення, тому часослови часто містили виразні покутні елементи.


Часослови були молитовними збірками, укладеними для особистого, родинного чи спільнотного вжитку. Структуровані за літургійними годинами, вони містили псалми, гімни, молитви, фрагменти Святого Писання й інші побожні тексти, але іноді також світські матеріали – наприклад, генеалогії. Мета часослова полягала в тому, аби скеровувати думки й серце свого власника до Бога у вирі повсякденного життя.


Часто часослови зосереджувалися на вшануванні Діви Марії – і цей, виготовлений у Бельгії, не становить винятку. Пресвята Богородиця зображена на 9 із 14 повносторінкових мініатюр, і 85 зі 124 аркушів манускрипту віддано на малу Марійну Літургію годин. На початку книжки міститься календар, а наприкінці – заупокійний чин.


Дослідники не знають ні автора, ні замовника бельгійського часослова. Але зрозуміло, що цей манускрипт було виготовлено для людини заможної. Зробити чорний пергамент було непросто; від речовин, використаних для зачорнення, сторінка набувала блиску, але ставала крихкішою й потребувала особливого чорнила. А блакить, для якої застосовували коштовний ультрамарин, ціною не поступалася золоту і сріблові.


Чорний пергамент, завдяки якому часослов має такий неповторний вигляд, призводить також до злущування чорнила. За останні півтисячоліття подекуди витерлися золоті літери й сині береги, розписані рослинами, звірами і гротесками, такими характерними для середньовічних манускриптів. Проте вишуканість цієї невеличкої книжки досі заворожує.

Варвара Холодна

Джерело ілюстрацій – Морганівська бібліотека.

uploud...

загрузка...

Про vit

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

x

Вам буде цікаво

Владика Венедикт: зі Львова у Чикаго

Герой програми владика Венедикт Алексійчук. 20 квітня 2017 року владику Венедикта (Алексійчука) призначили Правлячим єпископом єпархії Святого ...