У росіян немає історії. Вони, як первісний народ, досі живуть у просторі міфу. Нашарування романтичних фантазій, зловмисної брехні, фальсифікацій, власне, і складають сьогодні російську історію. Десятиліттями вона писалася в основному з однією метою: подати торжество самостійного тоталітаризму єдиним сенсом усього тисячолітнього розвитку країни.
Десятиліттями вона писалася в основному з однією метою.
Навіть класово чужі для радянської науки Іван Грозний і Петро Великий, будучи видатними упирями-державниками, здобули почесне місце в пантеоні будівельників сталінської імперії. Немає сумніву, що і затіяний Путіним новий підручник історії буде зображувати багатовіковий шлях країни як сходження все до тієї ж вершини – сильній державі «від Пермі до Тавриди». Правда, їхній міністр культури Мединський обіцяє надати новому підручнику і деякі психотерапевтичні функції.
Підручник у всій красі відобразить і комплекс меншовартості(яку вони компенсують геноцидом сусідніх народів), і комплекс самозванця, і манію переслідування: «Якщо показати історію розвитку культури, то ми переконаємося в тому, що припущення про вторинність російської культури, про те, що все запозичено в інших країнах, невірні …. Синхронізація (з історією інших народів. – Н.У.) дозволить краще усвідомити роль нашої країни як повноправного, іноді і як основного суб’єкта розвитку світової цивілізації… Вся історія Росії пов’язана з боротьбою за існування і опором зовнішнім агресорам»
Нація, яка втратила імперію, розчарована в собі, озлоблена на всіх, особливо на більш щасливих сусідів, дійсно потребує психотерапевтичної мантри: «Ми основний суб’єкт розвитку світової цивілізації». Тому підручник обіцяє вийти справді народним. Це буде не тільки дзеркало для влади. У меншій мірі він стане і дзеркалом для народу, приниженого, обпльованого, що сумує за величчю, яке розуміє виключно як м’язову силу.
Біда в тому, що в Росії до цих пір не з’явився інший замовник історії, крім держави і приниженого народу, який до цього, до речі, із задоволенням годувався книжками того ж Мединського або маячнею прихильників гіперборейської теорії про Нарьян-Маре як прабатьківщині людства. Біда в тому, що історія росіянам потрібна виключно для самоствердження і самозвеличення, а не для самопізнання і «самооб’ясненія».
P.S
Особливих змін стосовно України в підручнику не очікується.
Роман Шекельман.
