400 з гаком тисяч моїх колишніх співгромадян за останні три роки попросили притулку в РФ. Якісь 9 тисяч – у Німеччині, 3 – у Польщі, далі – в ЄС по троху. Але 400 тисяч – в РФ.
Ні подразнення, ні злості, нічого подібного. Я відчуваю до них почуття подяки.
*****
Це, загалом, цивілізовано і відповідально. Спасибі, що не поїхали в Полтаву, Київ, Дніпро, Одесу. Сюди з тих місць поїхали, в основному, зовсім інші люди. Ви нікого не звинувачуєте за свій вибір, він не хороший і не поганий, він – ваш. Не мені судити. Ви вибрали світ, з яким гармонюєте, звучите в унісон. Це не Соловйов, Симоненко або Бережна в Парижі, Штатах, Хорватії і т. д., це цілком послідовні співгромадяни, і добре, що вже не мої. Їм добре, і мені.
*****
Всього вам там, про що мріяли, правда-правда, без єхидства. Не розумію тільки, навіщо було для цього кликати сюди чужу армію, що розносять в пух і прах свої будинки. Ну, продали б все і поїхали.
*****
Якщо б я любив Польщу, як Ви – РФ, я б так і зробив. Тільки б відразу, а не після.
*****
Поки, правда, нам буде добре один без одного.
Микола Гаврилко
