Авторські статтіДуховне

Ватиканські музеї вшановують мистецтвознавця Йоганна Вінкельмана

Знайомлячись з 50-ма експонатами, що увійшли до виставки «Шедеври Ватиканських музеїв», відвідувачі мають можливість пізнати вклад в історію мистецтва Йоганна Вінкельмана – німецького археолога і мистецтвознавця, теоретика неокласицизму.

«Шедеври Ватиканських музеїв» – таку назву має виставка, що відкрилася в приміщені цього музею 9 листопада 2018 року з нагоди 250-річчя від дня народження німецького мистецтвознавця й археолога Йоганна Йоахіма Вінкельмана (1717–1768). Виставка складається з 50-ти експонатів Ватиканських музеїв, починаючи від творів мистецтва Стародавнього Єгипту й етруського мистецтва, аж до часів Відродження, що були віднайдені й впорядковані завдяки старанням Вінкельмана, якого називають основоположником новітньої історії мистецтва.

Слідами великого мистецтвознавця

Виставка, що триватиме до 9 березня 2019 р., дає змогу відвідувачам звернути увагу на шедеври, присутні у Ватиканських музеях, віднайдені та впорядковані видатним німецьким мистецтвознавцем XVI ст. За словами Директора Ватиканських музеїв Барбари Ятти, мета виставки полягає в тому, щоб вказати на важливу роль праць Йогана Вінкельмана, який обґрунтував теорію неокласицизму у мистецтві, поєднуючи ідеї Просвітництва з поверненням до античності.

Вінкельман намагався систематизувати велику кількість пам’яток та укласти історію античного мистецтва, відокремивши її від загальної історії. В книжці «Історія мистецтва давнини» він стверджував, що «єдиний шлях стати великими[…] – це наслідувати древніх».

З Пруссії до Риму з любові до мистецтва

Йоганн Йоахім Вінкельман народився в незаможній родині на півночі теперішньої Німеччини. Незважаючи на бідність, завдяки своїм здібностям та наполегливості, Йоганн отримав можливість відвідувати гімназію у Берліні. Пізніше здобув стипендію на вивчення теології в університеті в Галле, а потім вивчав медицину в Єнському університеті.

Він викладав давньоєврейську і грецьку мови, а також працював бібліотекарем графа Бюнау в Нетніці, колекція якого налічувала 40 000 томів, що стали основою пізнання майбутнього історика мистецтва.

Мрія приїхати до Риму, щоб на власні очі побачити Вічне Місто, яке називають музеєм під відкритим небом, була здійснена 1755 року, коли Вінкельмана запросили опікуватися римською бібліотекою кардинала Альберіка Аркінта, після смерті якого меценатом Йоганна став кардинал Алессандро Альбані, прихильник неокласичного мистецтва і найбільший колекціонер мистецьких творів того часу, що очолював Ватиканську Апостольську Бібліотеку. Саме в ній мистецтвознавець став куратором Музею несакральних пам’яток, що є одним з осередків, які лежали біля витоків сучасних Ватиканських музеїв.

Вагомий слід в мистецтвознавстві

Саме в Римі Вінкельман написав свій найбільший твір «Історія античного мистецтва». В 1763 році Папа Климентій ХІІІ призначив його Головним Антикварієм Папської Держави.

За словами куратора виставки Ґуідо Корніні, Ватиканські музеї, які були засновані незадовго після смерті Йоганна Вінкельмана, до сьогодні живляться плодами його творчості. «В ті чудові часи, – зазначив куратор, – в землі постійно віднаходили твори мистецтва і Вінкельман був присутній на всіх розкопках». За словами науковця, він позначив не тільки культуру свого часу, але й усіх часів.

 

Читайте нас : наш канал в GoogleNews та Facebook сторінка - Новини України