Здоров'я

Трюфель – Корисні і небезпечні властивості трюфеля

трюфеля
трюфеля

Трюфель відноситься до роду сумчастих грибів, який характеризується підземним вирощуванням. Плодове клубнобразне тіло цього гриба вважається дуже цінним делікатесом. Зовнішній вид трюфелі не відрізняється красою – це безформнна, незграбна бульба бурого кольору з бородавками. Внутрішність делікатесного плодц червонуватого кольору з білими прожилками чорніє при досягненні стиглості.

Цінність трюфеля залежить від його розміру. Найціннішими є великі екземпляри, розміром з яблуко (їх дуже мало, близько одного відсотка від загальної кількості зібраних трюфелів). Кількість грибів категорії Extra grade (розміром з горіх) становить 10 відсотків. Тридцять відсотків припадає на трюфеля розміром з ягоду винограду. Решта «трюфельна дрібниця» є менш цінною і використовується при виготовленні соусів і підлив. Напрклад, масло трюфеля ви можете придбати на grandkulinar.ru. На сайті не тільки великий вибір масла, але і багато рецептів з застосування трюфельного масла в кулінарії.

Трохи історії

Довгий час походження трюфеля було загадкою, ці гриби обростали масою легенд. Наприклад, у часи Стародавнього Риму трюфель вважався цілющим грибом, що володіє властивістю підвищувати потенцію, в середньовіччі йому приписувалися містичні властивості, а в епоху Відродження – трюфель використовували як універсальний афродизіак. Широке визнання трюфеля, як особливого делікатесу, датується 15 століттям нашої ери – саме тоді італійські кухарі «розсмакували» цей гриб. Крім італійців, масово почали добувати трюфелі жителі Провансу, Шаранта і Аквітанії. Правда, використовували їх просто як “об’ємного наповнювача в їжу”.

В даний час для знаходження підземних «родовищ» трюфелів використовуються спеціально навчені на них собаки або свині. Існує ще один спосіб пошуку цього делікатесу з допомогою трюфельних мух (це звичайні мухи, які люблять відкладати яйця в грунт поруч з трюфелем). Личинки, які з’являються з відкладених яєць мухи, повзуть до найближчого тіла гриба, їдять його і заляльковуються, після чого над трюфелями починають роїтися сотні новонароджених мух. Ці рої добре видно в сонячний день, що і служить дороговказом для мисливців за грибами.

Видове різноманіття трюфелів достатньо велике, проте лише деякі види вважаються їстівними. До дійсно цінних сортів трюфеля відносять лише такі види: чорний, зимовий і італійський трюфель. Їх видобуток і розведення поставлені на промислову основу. Менш відомими є польський і білий трюфелі, які зустрічаються в Україні, Білорусії, Західній Європі і Московській області РФ.

Штучне розведення трюфелів – справа дуже складна і вимагає серйозних витрат по створенню особливого хімічного складу грунту. При цьому врожаю трюфелів доводиться чекати не один рік, і ніхто не зможе гарантувати вдалий результат. Фермер, який взявся за культивування трюфелів, повинен відрізнятися величезним терпінням і вірою в результат.

Вибір і купівля

Термін придатності трюфеля невеликий, тому спробувати його свіжим можна тільки в сезон видобутку, до того ж ці делікатесні гриби неможливо зустріти в супермаркетах. Звичайно ж свіжі трюфелі подаються в ресторанах, які закуповують делікатес маленькими партіями по 30-100 грамів (їх везуть літаками у спеціальних контейнерах) або гастрономічних маркетах. Для справжніх гурманів в такій ситуації хорошим варіантом стане поїздка у Францію або Італію в «трюфельний» сезон.

Для більш тривалого зберігання трюфеля його заморожують або консервують. Іноді при транспортуванні гриб поміщають в оливкову олію або засипають рисом, що дозволяє довше зберегти його у свіжому вигляді.

Застосування в кулінарії, особливості і тонкощі подання

При зважуванні порції гриба замовленого клієнтом у ресторані використовуються дуже точні ваги, адже рідко порція перевищує 5 — 8 грам.

Зазвичай трюфель це добавка до основної страви – причиною цьому служить його особливий смак і післясмак. Трюфель здатний сполучатися з будь-яким продуктом, особливо з тим, який не володіє вираженим власними смаковими якостями. Французькі кулінари рекомендують рецепти, в яких трюфель з’єднують з яйцями, пташиним м’ясом, лангустом. Може подаватися цей гриб також з фруктами, його додають в начинку для пирогів. Популярні салати з омарами, овочами і трюфельним соусом. Екзотика начебто равликів або чорної ікри часто прикрашається скибочками трюфеля.

Є і рекомендації щодо вибору вина. Трюфелі допускають білі вина «Мерсо», «Бургундське Гран Крю», червоні «Бордо» або «Кагор». Один з рецептів, які мають світову популярність – трюфелі в шампанському. Враховуючи високу ціну гриба, його часто подають у чистому вигляді, з винним або вершковим соусом для підкреслення смаку.

Взагалі, трюфель – гриб для гурманів, він не обов’язково сподобається всім.

Калорійність трюфеля

Збільшити вагу, поїдаючи трюфель, навряд чи вийде – калорійність підземного гриба складає всього 24 кКал на 100 грам. Природним обмежувачем споживання цього делікатесу є його ціна, а також мала кількість видобутку.

Читайте нас : наш канал в GoogleNews та Facebook сторінка - Новини України