Хто б міг подумати, що росіяни самі потраплять у пастку, розставлену ними раніше для України в серпні 2017 року.
Нині мова йде про тих злощасних двигунах для північнокорейських ракет, що нібито, як це намагалися піднести в Москві, постачав український завод “Південмаш”.
Передбачалося, що Вашингтон, для якого нарощування ядерних потужностей КНДР є питанням стратегічної безпеки, отримавши відомості про нелегальні постачання з України запчастин, що використовуються для створення бойових північнокорейських ракет, не просто припинить надавати будь-яку підтримку – фінансову або військову, – але і введе проти нас санкції.
Саме цього і хоче Росія: зробити так, щоб проти нашої держави діяли штрафні заходи, щоб Київ і Москва опинилися ізольованими від світу, щоб Україна залишилася сам на сам із агресором.
Однак у Кремлі, мабуть, не врахували кілька досить важливих деталей.
По-перше, вони просто не очікували, що українська сторона зможе швидко зібрати базу вагомих доказів (про причетність РФ до постачання) і передати її на розгляд американських колег. По-друге, в Москві вже точно не припускали, що Україна не просто запропонує Білому дому провести спільне розслідування щодо самого “Південьмаш”, але і попросили владу Вашингтона дослідити можливості надання двигунів в КНДР і з інших країн, у тому числі з Росії.
Втім, і це не найголовніше. Перелічені мною моменти, звичайно, важливі, але все ж для нової американської Адміністрації смороду є другорядними. Адже абсолютно очевидно, що американці могли почати закрите розслідування і провести його негласно, без попередження. Однак вони розібрали інший шлях. Чому?
Вся справа в тому, що в листопаді 2018 року в США пройдуть вибори в Нижню палату Конгресу, і ці вибори можуть змінити розташування сил в країні. Саме тому напередодні виборчої кампанії ядерна програма КНДР стає не просто питанням стратегічної безпеки Сполучених Штатів, але і прекрасною політічною картою, яку спробують розіграти як демократи, так і республіканці.
Що ж, власне, сталося?
Два конгресмена – демократ Джош Готтгаймер і Френсіс Руні, представник республіканського крила, – подали в Нижню палату Конгресу законопроект H. R. 4123 “Розслідування про балістичні ракети Північної Кореї”.
Багато звертають увагу, що у своєму законопроекті американські політики посилаються на доповідь експерта Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), Майкла Эллемана, на базі якого ще 14 липня видання “The New York Times” видала ганьбить нашу країну матеріал. У документи, поданому конгресменами, дійсно вказано, що ракетні двігуні могли потрапити в КНДР “від іноземного джерела, ймовірно, з України”.
Але вся справа в тому, що коли два комітети Конгресу візьмуться за розгляд цього білля (так називають законодавчу ініціативу), вони будуть відштовхуватися не від статті в американському виданні, а від дослідження Эллемана. І в цьому дослідженні сказано, що двігуні РД-250 КНДР могло отримати не тільки українською “Південмаші”, але також і на російському підприємстві “Енергомаш”. А адже саме на російському заводі коли були створені креслення цих двигунів, саме на складах цього об’єкта зберігаються зазначені деталі в непомірному кількості.
До речі, нагадаю, що на наступний день після публікації своєї доповіді пан Эллеман заявивши, що не вірить у провину України, натякнувши таким чином, що в цьому злочині причетна російська сторона.
Крім того, автори законопроекту зазначили, що Північна Корея спочатку могла придбати ракетне паливо з Китаю і Росії.
Іншими словами, конгресмени незабаром прийдуть до одного вже дуже неприємного для Кремля висновку: країна-постачальник двигунів для північнокорейських ракет зовсім не Україна, а Російська Федерація.
Що ж робить у цій ситуації Москва? З одного боці, кремлівські пропагандисти готують населення до того, що Росії мають намір зробити “цапом-відбувайлом”, з іншого, – продовжують атакувати Україну.
Зараз російські інформаційні агентства розповсюджують неправдиві відомості про те, що, мовляв, Україні кінець, що США вісь-вісь доведуть причетність нашої держави до цим нещасливим постачання і т. д. Їх сайти просто рясніють подібними заголовками.
Однак нам до цього діла немає. Важливо одне: зусилля Києва таки призвели до важливого результату – до всеосяжного розслідування, де однією з головних версій буде вважатися російський слід. А це означає, що рано чи пізно американці вийдуть на злочинців з кремлівської пропискою.
Є в цьому всьому процесі і позитивна для України політична складова. Багато хто, напевно, помітили, що законопроект був поданий представниками двох партій – демократами і республіканцями. Це, звичайно, відразу наводити на фантазії про міжпартійному єднанні, говорити про символізм. Але це не так.
Цей документ – ініціатива нещодавно вступивши на посаду конгресмена з Нью-Джерсі Джоша Готтгаймера. Йому просто вдалося за короткий термін згуртувати біля себе невелику групу політиків з обох партій, яка опинилася в законодавчому сенсі досить ефективною.
Цей чоловік у минулому працював спічрайтером у Білла Клінтона, а потім, після тривалої паузи, повернувся з бізнесу в політику. Він є співавтором “Акта на захист нашої демократії”, який допоміг сформувати комісію в Конгресі з розслідування кібернетичних атак Росії проти США. І цей чоловік підтримав створення закону про санкції проти РФ, Ірану і Північної Кореї.
Зараз хмари навколо Кремля починають згущатися: вводяться нові жорсткі санкції, які вже не може скасувати одним розчерком пера президент США. З початку наступного року буде завдано удар по оборонного комплексу РФ і по інфраструктурі (фінансової, транспортної), що забезпечує весь процес – від розробки до доставки російського озброєння в інші країни. Та, власне, незабаром його ніхто вже й не зможе доставляти, так як будуть вводитися санкції проти країн-покупців.
Крім того, американські Інтернет-компанії виявили докази, явствующие про втручання РФ у президентські вибори в 2016 році.
А тут ще і Північна Корея. Адже якщо буде доведена вина Росії в поставках туди ракетних двигунів, її чекають не просто санкції, її чекає повна ізоляція – вона ж втручалася не тільки в американські вибори. І це все відбувається за кілька місяців до березневого голосування в самій РФ.
Що роблять при цьому росіяни? Вони все одно намагаються протидіяти США: створюють нові “гарячі точки” по всій земній кулі, продають зброю країнам-ізгоям і терористичним угрупованням, про що неодноразово повідомляв, наприклад, глава Пентагону Джеймс Мэттис, загалом, не залишають спроб завдати удару по позиціях США на світовій арені, скомпрометувати їх.
Насправді Кремль лише прискорює своє падіння. Нині кожен день з’єднання являється якась нова изобличающая російських інформація. Вісь тепер стало відомо і про нью-йоркському терориста з ИГИЛ – уродженця Узбекистану Сейфулло Саипове. Виявилося, що він перед від’з’їздом у США живе у Вологді. Це – ще один епізод, який не залишить без уваги американська прокуратура.
Звичайно ж, зараз російські ЗМІ будуть акцентувати увагу, що з цього ж міста і з сусіднього з ним Джалал-Абада в Росію приїхали організатори вибуху в метро Санкт-Петербурга в квітні цього року, зокрема Акбаржон Джалілов.
Альо це поганий “алібі”, яке росіяни намагаються піднести американцям, з якими, до речі, Москва все ще намагається знайте спільні точки дотику, а вірніше, створити їх, у спільній, абсолютно віртуальної для РФ, боротьбі з ИГИЛ – від Сирії до Афганістану.
Крім того, це, можливо, змусить нарешті замислитися росіян про справжніх “ініціаторів” вибухів в Пітері, що виступили під поглядом “ИГИЛ”. До них, на самій-то справі, на “Невському експресі” рукою подати.
Загалом, напередодні березневих виборів удача відвертається від Росії. Все таємне колись стає явним.
