Болі в спині — досить часте явище в житті кожного з нас. Але статистика звернень до лікаря з приводу остеохондрозу невелика — всього до 20 відсотків потенційних хворих. Як правило, приходять вже тоді, коли стає зовсім не під силу, хоча страждають від остеохондрозу 85 відсотків населення земної кулі.
Як казали колись, знаючи ім’я ворога, його легше перемогти. А те, що остеохондроз — ворог роду людського, ні в кого сумніву не викликає.
Але Остеохондроз — комерційний діагноз і ніякого відношення до болю в хребті не має.
Як тільки не охрестили остеохондроз: простріл, він же радикуліт, відкладення солей, або, як належну данину медичної пропаганді, — гострий хондроз. Або ось ще — ревматизм.
Але це ж не ревматизм. А що ж тоді? Справжнє ім’я захворювання — остеохондроз. І він завжди хронічний. Остеохондроз у перекладі з грецької osteon означає «кістка», hondros – «хрящ», а закінчення «оз» вказує на дистрофічний характер змін названих структур. Виходить захворювання кістки і хряща. Наукове визначення остеохондрозу хребта звучить так: остеохондроз хребта – це дистрофічні зміни міжхребцевого диска і прилеглих до нього тіл хребців. Інакше кажучи остеохондроз — це зміни, викликані порушенням в диску обмінних процесів, тобто харчування.
Остеохондроз (дистрофічні зміни хряща і прилеглої до нього кістки) — це не хвороба, а ознака старіння — така ж, як зморшки, облисіння і сиве волосся.
Остеохондроз не може бути причиною болю в спині — кістки, хрящі, спинний і головний мозок не мають больових рецепторів. Тому їх пошкодження не дають больової симптоматики.
Остеохондрозному розростанню також не можуть ні зашкодити, ані «затиснути» корінці і нерви — за межами спинномозкового каналу корінців немає, всередині нього вони легко переміщаються в спинномозковій рідині, йдучи від здавлювання.
При остеохондрозі міжхребцеві диски — особливі хрящові структури, які забезпечують нашому хребту гнучкість і рухливість, стають дефектними. З цього все й починається.
Поширене переконання, що причина остеохондрозу — це відкладення солей у хребті: нібито солі видно на рентгенівських знімках у вигляді «наростів» і «гачків» на хребцях. Якщо рухи в суглобах супроводжуються похрустыванием і скрипом, ніби між ними насипаний пісок, багато пацієнти пов’язаність язують це з горезвісним «відкладенням солей». Такі помилки аж ніяк не нешкідливі: правильне уявлення про лікування недуги складається на основі аналізу причин, що його викликали.
ПРИЧИНИ РОЗВИТКУ ОСТЕОХОНДРОЗУ ХРЕБТА
Існує безліч теорій розвитку остеохондрозу, в кожній з яких, головним фактором є та чи інша причина остеохондрозу як, наприклад, спадкова схильність, механічна травма, порушення обміну речовин і т. д. Особливо важко визначити причину остеохондрозу внаслідок того, що це захворювання зустрічається як у літніх, так і молодих людей, і в тієї ж годину як у добре фізично складених, так і навпаки.
Існує думка, що остеохондроз хребта – неминуча розплата людини за прямоходіння.
Але саме по собі прямоходіння не могло б викликати остеохондроз. Остеохондроз супроводжують спазмованість і гіпертонус спинних м язів. М язові спазми затискають кровоносні судини, що живлять хребет, це порушує кровопостачання і живлення міжхребцевих дисків і нервових тканин спинного мозку і його відгалужень. Крім того, спазмовані м’яка зв’язку стягують хребет, створюючи додаткове навантаження на міжхребцеві диски. Диски «розплющуються», втрачаючи амортизаційні властивості. З часом це призводить до виступанню дисків за межі хребетного стовпа, пролапсу, а потім і розриву фіброзного кільця, випадання ядра диска і утворення міжхребцевої грижі.
Порушення нормальних взаємин в опорно-руховій системи (уроджені та набуті порушення постави, викривлення хребта типу сколіозу і кіфозу, плоскостопість, перекіс таза, різна довжина кінцівок, аномалії і т. д.)
Порушення водно-електролітного балансу і мінерального обміну в організмі, що негативно впливає на еластичність хрящової тканини і міцність кісткової тканини, знижує їх стійкість до статичних і динамічних навантажень.
Розвиток остеохондрозу при ожирінні
Надмірна вага, яка додатково тисне на хребет. На тлі надмірної ваги найбільш часто виникає остеохондроз поперекового відділу хребта.
Дуже важлива причина, по якій виникає остеохондроз – загальне порушення обмінних процесів в організмі.
Як правило, воно буває пов’язано з природними старінням організму (зокрема, прогресуючим зневодненням), однак може статися і в молодому віці.
Причина старіння живої матерії полягає в порушенні її живлення. Це аксіома. Згадаймо, як потрапляють поживні речовини до органів і тканини людини. По артеріях кров надходить у тканини, віддаючи їм кисень і поживні речовини, а по венах виходить, несучи непотрібні продукти обміну. В хребет також входять артерії, а виходять вені. Але якщо в тіла хребців кров потрапляє з загального кровоносного русла, то в диск – з тіл хребців через судини, що з’єднують їх. Тобто хребці є посередниками в кровопостачанні між дисками і всім організмом.
Проте зазвичай до 10-15 років поступово відбувається повне опустошення більшості судин, що зв’язують хребці з диском.
Тоді організм включає свої резервні механізми, завдяки чому продовжується досить інтенсивний обмін рідких середовищ між ними. Але обмін речовин здійснюється вже не через судини, а за допомогою дифузії. Це рятує диск, але ненадовго. Якась сила невблаганно переслідує його. Система поки що працює, забезпечуючи харчування диска, але всі з великим напруженням.
І ось з’являється щось, що знаходиться між диском і хребцями, відчутно порушує зв’язок між ними. Це вже катастрофа. Пульпозне ядро руйнується. І відбувається це 20-25 років. Вік, подивіться, зовсім молодий.
Розвиток остеохондрозу при підвищених фізичних навантаженнях
Парадокс, але дуже багато спортсменів страждають болями в спині, незважаючи на хороший м язовий корсет і регулярні заняття спортом.
Дійсно, якщо руху хребців по відношенню до диска набувають небезпечно велику амплітуду то в місцях їхнього зіткнення виникають осередки травматичного пошкодження. Адже фіброзному кільці доводитися стримувати від зайвого руху хребці. Його волокна перерозтягуються, іноді рвуться, залучаючи в процес і крайові пластинки. У відповідь на пошкодження організм відповідає запаленням.
Спочатку – це транзиторний набряк пошкоджених тканин. Надалі, як результат запалення, утворюються вогнища сполучної, тобто рубцевої тканини в замикальних пластинках і в диску в місці його зіткнення з хребцем.
З кожним травмуючим рухом таких рубців стає все більше і більше. Спочатку один, потім два, три, п’ять… По закінченні декількох років їх буде так багато, що рентгенологи, описуючи знімки такого хребта, вкажуть на склероз замикальних пластинок.
Саме склерозирування замикальної платівки і є «чужорідне тіло, що закриває просвіт судин, а потім створює перешкоду для циркуляції рідини за допомогою дифузії. Тому міжхребцевий диск, «заблокований» зверху і знизу склерозированными пластинками, поступово перероджується. І тут вже, на жаль, ніякі лікарські препарати або «чудотворні» методи лікування не можуть йому допомогти. Вісь вам сумний приклад жертви фізичної праці або бездумного захоплення спортом.
Борці з багаторічним стажем (більша частина хворих на артроз — люди старше 40 років) з часом набувають спондилоартроз — ураження суглобів хребта, в основному в шийному відділі.
Для тенісистів у ревматологів є навіть спеціальний термін – «тенісний лікоть». ІЗ-за різких добрих однотипних рухів у них часто страждають навколосуглобові м’які тканини ліктьового суглоба активної руки.
Розвиток остеохондрозу при формуванні неправильного стереотипу рухів тіла.
Тобто із-за болю або викривлень хребта людина починає підлаштовуватися під зміни, змінюючи ходу, позу при сидінні або стоянні. Це можна спостерігати при тривалому статичному навантаженні, наприклад, при регулярному сидіння в неправильній позі, при роботі за комп’ютером, при роботі у вимушеному положенні, при заняттях певними видами спорту і т. д.
Надмірні фізичні навантаження – одномоментні або постійно повторювані – особливо небезпечні для що мають які-небудь відхилення від норми в будові опорних структур хребта.
З цієї ж причини шкідливий багатокілометровий біг — вібрація, сильне збільшення тиску на суглобові поверхні з-за різкості рухів. Щоправда, однозначно сказати, що біг на один кілометр — оздоровлює, а на два — вже калічить, не можна — фізичний ресурс хряща у кожної людини індивідуальний. Але, плануючи десяти — двадцятикілометровий недільний пробіг, мабуть, треба задуматися — чи варто?
Однак фізичні навантаження – не єдиний механізм, що приводити до порушення живлення міжхребцевого диска. І нам зрозуміло роздратування прихильників активного способу життя. Дійсно, чому остеохондроз так само часто зустрічається у працівників розумової праці? Тільки стіл, рахунки і авторучка. Звідки ж йому взятися остеохондрозу? Виявляється, і тут відбувається порушення обмінних процесів, але тільки з іншої причини.
Розвиток остеохондрозу від гіподинамії або при малорухливому способі життя
Вона призводить до ослаблення м’яка м’язового каркаса, що підтримує хребет, і одночасно провокує застійні явища в області спини. В результаті порушується циркуляція крові і живлення тканин хребта (міжхребцевих дисків).
При малорухомому способі життя дрібні вені, що з’єднують диски з хребцями, часто маскуються тромбами. Небезпека малорухливого способу життя полягає ще й у тривалому напруженні глибоких м язів спини. Що допомагає офісному працівникові перебувати в положенні сидячи протягом декількох годин? Що підтримує його тіло в цій позиції? М’язи. І насамперед глибокі м’язи спини або хребта.
Так, тривала їх напуга загрожує неприємними наслідками для хребетного стовпа в цілому і для його дисків зокрема. Чому?
Ну уявіть, як буде себе почувати міжхребцевий диск, здавлений тілами суміжних хребців, які стягнуті скороченими м’язовими пучками. Думається, дуже незатишно. Мало того, через м’язи проходять судини. При тривалому м’язовому спазмі наявний венозний застій ще більше посилиться. Завдяки ж почергового скорочення глибоких м язів спини відбувається рух венозної крові з хребта в напрямку загальної венозної судинної мережі.
По артеріях кров біжить завдяки серцевого поштовху, а на рух венозної крові серцевий викид вже не чинити істотного впливу. Тому що швидкість кровотоку гаситися дрібною сіткою капілярів, що з’єднання єднують артерії і вені. І роль насоса для вен виконують м’язи. Ось чому у людей з неспроможністю клапанів глибоких вен нижніх кінцівок при тривалому сидінні або, особливо, стоянні набрякають ноги. При ходьбі ж набряки не виникають або виражені значно менше.
Порушення венозного кровотоку сприяє утворенню тромбів у венах, що зв’язують хребці з дисками. В результаті цього вени обезлюднюються, склерозуються. Високий тиск у застійному венозному руслі тіл хребців перешкоджає процесу дифузії. Знову ж порушується живлення диска. Крім того, постійне здавлювання диска хребцями, стягнутими напруженими м язами, також утруднює кровотік. Тільки в цьому випадку не порушується зв’язок «диск – хребець», а «хребець – диск».
Судини не працюють, процеси дифузії ускладнені. Поживні речовини не надходять, непотрібні продукти обміну виводяться з диска. Кошмар якийсь. Що залишається бідному диска? Безславно спочити. І першою «йде» більш вразлива його частина – пульпозне ядро. Ось тоді ми і починаємо говорити про першу стадію остеохондрозу.
«Крім перерахованого, остеохондроз може виникнути на тлі викривлення хребта, плоскостопість, травм і пошкоджень хребта, тривалого неправильного харчування. Тому все таки, остеохондроз – це розплата за неправильну експлуатацію тіла або, як зараз прийнято говорити, за неправильний спосіб життя.
Остеохондроз – це лише структурні зміни, це стан хребетного стовпа, не більше того. Хворобою ж ми називаємо остеохондроз тоді, коли різні його прояви – біль, м’язова слабкість і інше – ускладнюють людині життя, негативно впливають на її працездатність.
Біль. Саме вона, будучи найбільш характерним і нерідко єдиним проявом остеохондрозу, істотно затьмарює життя тим, хто страждає цією недугою. Саме вона найчастіше змушує людину звернути до лікаря. Яких мучити болями в хребті і не отримують дієвої допомоги від лікаря годиною готові вхопитися за будь-яку соломинку, щоб тільки припинилися ці муки. Бажаючи позбутися від болю, людина часто пробує на собі всі мислимі і немислимі види лікування, витрачає багато часу, сил і коштів у пошуках свого лікаря або «ефективного» ліки, які допомогли б йому знову відчути себе здоровим.
Тому зростає кількість знеболюючих ліків при болях у спині, напевно, тому, що миттєве позбавлення від болів в спині більшістю фахівців і стало вважатися лікуванням від остеохондрозу. І хоча у подальшому виникають рецидиви і люди, що їх зазнають, змушені одягати різного роду корсети та виконувати рекомендації лікарів щодо обмеження фізичної діяльності, саме такий підхід до справи чомусь ставши влаштовувати більшість. Але хіба не хочеться позбутися від цих болів назавжди?
Звичайно, бажання є у всіх і кожного. Ми дуже багато хочемо від життя. Хочемо для себе і своїх близьких, своїх друзів та ворогів. Але чому не все у нас виходить?
А проблема одна, мало бажати необхідно робити. Проста думка або картинка в голові не зможе переселити вас в заміський будинок з басейном або вилікувати остеохондроз. Для цього, потрібно діяти і не надіятися на лікаря.
Все таки ви запитаєте «Чому так сталося? Чому я такий слабкий?» «Тому що у вас більше немає м язів». —«Але я ж спортсмен! Професійний лижник! Чому зникли мої фрази м’язи?»— «Тому що ви давно перестали бігати на лижах». Ось так заробляється остеопороз. Здоров’я хребта багато в чому залежить від витривалості м’язово-зв’язкового апарату або, іншими словами, м’язово-зв’язкового корсета. Чим міцнішими і витривалішими м’язи і зв’язки, тим менше навантаження беруть на себе диски і суглоби. Хребет створений для руху. Не даючи йому такої можливості, ви самі собі обкрадаєте.
Чому, більшість людей щиро вважають, що бажають здоров’я, піднімаючи чарку горілки або келих вина за столом у ювіляра, замість того щоб зустріти ювілей у спортзалі!
Зверніть увагу: переважна кількість телевізійних передач, присвячених медицині і … здоров’я, проходять у медичних кабінетах, в лікарнях, при цьому рекламуються незвичайні диво-ліки або «ефективні» операції. Ці передачі не проходять на стадіонах, в парках, в лісах і полях, де свіже повітря, багато сонця і зелені. Де хочеться посміхатися, бігати, збирати квіти, милуватися природою. Ні, про здоров’я кажуть саме в медичних кабінетах. А ви не замислювалися, що слово «лікарня» походить від слова «біль, хвороба». У лікарні лежать хворі люди. На цій маленькій території їх багато, і всі вони говорять про свої хвороби, і всі вони ковтають таблетки і «висять» на крапельницях. Тому вони не можуть говорити про здоров’я.
Є два шляхи лікуванні остеохондрозу:
Перший шлях — це шлях, який пропонує офіційна медицина.
Медикаментозне лікування остеохондрозу включає призначення таких препаратів:
— нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), які ще називають ненаркотичними анальгетиками (диклофенак, німесулід, волтарен, кеторол),
— знімають спазм м язів або міорелаксанти (толперизон або мідокалм — міорелаксант центральної дії)
Механізм дії — блокада Н-холінорецепторів в синапсах припиняє подачу нервового імпульсу до скелетних м язів, і на м’язи перестають скорочуватися.
— стимуляторів мікроциркуляції (нікотинова кислота, ксантинолу нікотинат, трентал, агапурин). Ці препарати покращують живлення нервових корінців і кровопостачання хребта.
— антиоксиданти і вітаміни (токоферолом, мексидола, берлитиона, вітаміни групи В). Їх застосування прискорює відновлення функцій нервових волокон, покращує загальні відновні процеси.
На шкіру в місці сильної болі можна приклеїти перцевий пластир – така процедура довго зігріває і знеболює.
При дуже сильних болях цього буває недостатньо, і тоді призначаються міжреберні блокади з знеболюючими засобами. Найчастіше з цією метою використовують 2% розчин новокаїну. Оскільки постійна присутність болю призводить до напруженості і втоми нервової системи, хворим на цьому рекомендується прийом заспокійливих засобів. Вибір тут теж достатня широкий від настоянки валеріани, собачої кропиви, півонії, до призначуваних лікарем <серйозних> транквілізаторів — еленіум, нозепама, феназепаму.
Для зняття болю призначаються також фізіотерапевтичні процедури (УВЧ, ультрафіолетові опромінення, електрофорез з знеболюючими засобами і так далі), курси рефлексотерапії (точковий масаж, голковколювання, припікання).
Фізіотерапевтичні методи лікування остеохондрозу
Для лікування остеохондрозів широко застосовуються фізіотерапевтичні процедури, смороду зменшують біль і набряк тканин, покращують кровообіг, стимулюють м язову фіксацію. Вид процедури, її параметри, тривалість впливу, кількість сеансів призначаються в залежності від стадії захворювання, вираженості больових відчуттів, основних клінічних проявів, індивідуальної непереносимості, віку. Найчастіше з цією метою використовують наступні методи:
ультрафіолетове опромінення;
дарсонвалізація;
електрофорез новокаїну, еуфіліну, лідази, препаратів бджолиної отрути;
фонофорез гідрокартизона;
вплив магнітного поля;
ультразвук;
діадинамічні струми;
підводний душ;
масаж;
радонові, сульфідні, сірководневі, скипидарні та ін. ванні;
теплові процедури;
грязьові, озокеритові, парафінові аплікації.
Тракційне лікування остеохондрозу (лікування витягом)
У процесі витягування відбувається розтягування навколохребцеві тканин, зв’язок, м язів, в результаті чого відстань між окремими хребцями збільшується на 1-4 мм (в середньому на 1,5 мм). У разі компресії нервового корінця або кровоносних судин в хребетному каналі грижею диска або остеофитом витягування сприяє зменшенню здавлення або його повному усуненню, зменшенню набряку, нормалізації кровообігу. При витягненні хребта відбувається також зменшення внутрішньодискового тиску, збільшення міжхребцевого отвору, зменшення м язових контрактур і напруги м язів.
Рефлексотерапія
Рефлексотерапевтичний вплив приводить в норму вегетативну нервову систему організму, покращує кровообіг, а також функціонування внутрішніх органів.
От і все. Це тому що, ми звикли, що за нас хтось подумає і дасть готовий відповідь, як вийти з «неправильного» стану. Лікарів можна зрозуміти: у них таких багато, а часу на пацієнта мало. І вони йдуть по простому шляху швидкого знеболювання і заспокоєння цього пацієнта. А значити, посилають його в аптеку. Зазвичай в перший раз це допомагає. Але через якийсь час проблеми виникають знову. І, як правило, у більш важкому прояві. Але він вперто біжить все по тому ж маршруту: лікар – аптека – знову лікар… Коло замкнулося.
Далі відбувається або розпад організму і особистості, або намагання знайті інший шлях до одужання. Який?
Хірургічне лікування остеохондрозу
Якщо хворий протягом трьох-чотирьох місяців лікується в стаціонарі, використані всілякі способи лікування, а виражена біль, викривлення хребта не зникають, то хворий повинен бути проконсультованим нейрохірургами для вирішення питання про доцільність проведення операції. Близько 1-3% хворих із загального числа страждають остеохондрозом хребта піддаються оперативному лікуванню.
Приходити пацієнт з болями в хребті або в суглобах: «ось тобі лікарняний лист. Лежи і ковтай індометацин, через 10 днів прийдеш, болю повинні зменшитися.» Болю у пацієнта дійсно зменшуються, альо не проходять зовсім, до них приєднуються ще болі в шлунку, тому що індометацин дуже швидко пошкоджує його слизову. Терапевт призначає курс лікування, а індометацин змушений скасувати. Невропатолог направляє на фізіопроцедури і призначає курс ін’єкційних вітамінів, але у пацієнта виникають нові проблеми. Через тиждень на тілі з’єднання являється висип, який супроводжується сильним свербінням. Всі препарати скасовуються і дерматолог призначає антигістамінні (проти алергії) кошти.
На тлі скасування знеболюючих засобів болі виникають знову і не проходять при втираниях мазей і фізіопроцедурах. І якщо невропатолог змушений буде знову призначити одне з НСПВС (нестероїдних протизапальних засобів), то може не бути алергії, може не захворіти знову шлунок, але, однозначно, будуть несприятливі зміни в печінці і нирках як мінімум. І все це — розплата за зняття больового синдрому.
А що ж відбувається в організмі? Остеохондроз хребта як був, так і залишився, але стан хрящів ще погіршився, тому що НСПВС пригнічують природні процеси відновлення хряща і синтезу його компонентів. Крім цього, під удар поставлені інші органи та системи, тому що застосування ліків на будь-якій стадії хвороби порушує дуже складний захисний механізм організму, допомагає йому зберігати оптимальну рівновагу внутрішнього середовища.
Наслідки цього порушення непередбачувані. Вони можуть проявитися через багато років у вигляді іншого захворювання, а при тривалому застосуванні ліків — закінчитися загибеллю.
Другий шлях — це шлях зняття болю і шлях відновлення здоров’я не тільки хребта, але в цілому всього організму без побічних ефектів.
Одна з головних заповідей Гіппократа: «Усунь причину — піде хвороба!» забута сучасною медициною.
Необхідно зрозуміти, що 700 м язів і 400 суглобів створені для того, щоб людина навчилася управляти своїм тілом; кілометри судин і капілярів, що пролягають в цих м язах, потрібні, щоб за ним бігла кров, що живити тіло, а душу – щоб все це відчувати і вдосконалюватися.
Гіппократ говорив: «Їжа повинна бути ліками, а ліки – їжею».
Повноцінна природна їжа завжди була і буде основою формування здоров’я, лікування хвороб та їх профілактики, і не залишається нічого іншого, як шукати спосіб перетворення сучасної напівпорожній їжі в повноцінну.
