Якщо успіхи у захисті законності та правопорядку, боротьбі з криміналітетом в Україні можна помітити хіба що зазирнувши під плінтус, треба ж давати якісь інші інформаційні приводи орлам Захарченка («не Врадієвкою ж єдиною», так би мовити, існувати). Отож, МВС продовжує дивувати громадськість України, та й, зокрема, Львівщини, блискучими ініціативами.
Так, піарники обласної міліції (мається на увазі прес-служба, яка гордо представляється «відділом громадських зв’язків») поінформували мешканців області про проведення Міністерством внутрішніх справ Всеукраїнської просвітницької акції «Лист міліціонеру». Ідея просто розкішна.
Акція «Лист міліціонеру» проводиться (як задекларовано) з метою налагодження партнерських та довірливих стосунків працівника міліції з підростаючим поколінням, встановлення зворотнього зв’язку з молоддю (невже в МВС виникли труднощі з «секретними освідомителями», простіше – «сексотами»?), популяризації серед дітей видів міліцейської діяльності (це у відповідь на листи міліціонери будуть детально описувати методи збирання данини на підконтрольних територіях та ділитися емоційними враженнями від безкарного насильства над пересічними громадянами?), профілактики причин та умов, що сприяють виникненню негативних явищ у дитячому середовищі (тоді треба було б в першу чергу розігнати саме МВС, працівники якого подають негативні приклади, що можна безкарно нехтувати закони, або ж отримувати гроші за те, щоб не боротися з правопорушниками та криміналітетом).
Отож, впродовж 1 вересня – 1 жовтня цього року учні загальноосвітніх та спеціалізованих шкіл та ліцеїв (учні 3-5 класів) можуть написати свої листи співробітникам міліції. У них діти можуть висловити власні погляди і роздуми, побажання, відгуки щодо того, яким має бути справжній міліціонер, а також у яких випадках він може прийти на допомогу. Найцікавіші листи будуть надруковані на шпальтах тижневика МВС «Іменем Закону» та на відомчих сайтах МВС.
Автори найцікавіших робіт будуть запрошені на проведення святкових заходів, присвячених Дню міліції та нагородженні цінними призами та подарунками. Читаючи це інформаційні шедеври, так і приходить на згадку легендарний радянський піонер Павлік Морозов, та закрадається в думки можлива сучасна інтерпретація в творчості котрогось з школярів: «дядечку міліціонер, мій татусь не дозволяє мені цілими днями сидіти біля комп’ютера, а примушує книжки читати, тому прошу з’ясувати, чи не є правопорушенням те, що він вживає алкоголь в громадських місцях (п’є пиво на кухні, де в той час перебуваю і я)». Чому б і не перевірити сигнал, підняти рівень «розкритих справ» та «знешкоджених правопорушників» на подарованій начальством території?
Важко зрозуміти, для чого насправді потрібно МВС почути оціночні судження підлітків на власну адресу (які, очевидно, заздалегідь прогнозовані), а також пропозиції стосовно покращення роботи (тоді для чого панове генерали перевантажують плечі погонами а голови – кашкетами, якщо замість них повинні думати діти?). Але це ініціативи Києва, які на місцевому рівні будуть просто реалізовувати (залишається сподіватися – з мінімальним ефектом). Натомість львівські правоохоронці також вирішили проявити ініціативу. Щоправда, страждаючи, як і начальство, браком фантазії (або, як тепер модно казати – креативності), не вигадали нічого оригінальнішого, ніж копіювання радянського досвіду.
Як стало відомо, ще на початку літа було схвалено і погоджено «Положення про загін «Юний міліціонер Львівщини»», до складу якого повинні увійти ліцеїсти Львівського державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут. Оскільки ліцеїсти лише у вересні приступили до навчання, то тільки тепер розпочали формування загону «некомсомольських дружинників». Практична робота розпочнеться у жовтні.
Основними завданнями загону є: надання допомоги адміністрації ліцею і правоохоронним органам у запобіганні і недопущенні порушення громадського порядку, встановлених правил поведінки в начальному закладі, так і на прилеглій території; інформування адміністрації ліцею та підрозділів внутрішніх справ про вчинені, або ті, що готуються, злочини або правопорушення (у перекладі на зрозумілу мову – дядечко міліціонер працювати не хоче, зате спільно з адміністрацією заохочує «стукання» дітей).
Важливим моментом, на думку львівських міліціонерів, є надання «дружинникам» повноважень вносити до адміністрації пропозиції щодо запобігання адміністративним правопорушенням і злочинам на території навчального закладу так і на прилеглій території. У спілкуванні з батьком одного з ліцеїстів прозвучала досить об’єктивна оцінка цього нововведення: «Ми хотіли свого сина бачити у майбутньому військовим, а тепер його примушують підміняти роботу дільничного інспектора міліції, якого, напевно, тут ніхто ні в очі не бачив, ні прізвище не чув. І як я, як батько, маю до цього ставитися?».
Як оцінювати ініціативу львівських правоохоронців – справа індивідуальна. Проте, оскільки в Україні влада все менше звертає увагу на забезпечення національної безпеки, армії, а все більше – на фінансування та роздування штатів МВС, то, можливо, батькам і варто замислитися, чи не слід їхнім дітям вчасно поносити відзнаку юного помічника МВС, а потім отримати гарантоване право на зарплату, інші додаткові прибутки, а також безкарності? Можливо, шлях від Павліка Морозова до Віталія Захарченка і не такий далекий?
Олекса Олич.
