Пекін – ну дуже суперечливе місто: закохатися в нього з першого погляду складно, а зрозуміти за кілька днів – неможливо!
У мене було три путівника по столиці Піднебесної, і всі три можна сміливо викидати. Як виявилося, в Китаї все так швидко змінюється, що путівники потрібно перевидавати кожні півроку. Наприклад, метро біля мого готелю відкрили кілька місяців тому, причому – цілу гілку відразу. І читати в Інтернеті про Пекін можна багато, але обійтися без власних набитих шишок не вийде ніяк. Кілька порад, як поліпшити своє перебування в столиці Піднебесної – тут.
Щоб полюбити Пекін, вам обов’язково потрібно побачити наступні місця:
1. Палаци китайських імператорів. Пекін був столицею Китаю останні кілька століть, тому саме тут потрібно шукати саму помпезну палацову архітектуру. У Заборонене місто варто піти хоча б заради того, щоб відчути масштаби. Це дійсно не палац, а місто. Намагатися проникнути в кожен із залів навіть не сподівайтеся, на це не вистачить цілого дня. А заплатити додаткові кілька юанів за відвідування імператорської скарбниці можна. І розшукати зал, де китайські імператори дивилися подання Пекінської опери теж цікаво. Ще в цьому палаці є трон імператорів Китаю, але пробитися до нього практично нереально. Біля трону товпиться купа народу з камерами, більше шанувальників музейного експоната я бачив тільки в Луврі перед Джокондою.
Моє улюблене місце в Пекіні – інший палац Китайських імператорів, Річний. Тут все та ж традиційна архітектура і смак розкоші, але набагато спокійніше.
У пекінському Версалі можна покататися на традиційному китайському човнику, таке задоволення ще сто років тому було доступно виключно володарям Піднебесної.
Порада: В Заборонене місто краще приходити до відкриття, щоб уникнути величезних натовпів. В інтернеті можна заздалегідь роздрукувати схему палацу і зазначити, які кімнати і зали цікаві в першу чергу. Для більш повного занурення, рекомендую подивитися фільм Бернардо Бертолуччі «Останній імператор». Багато сцен знімалися в Забороненому місті.
2. Сучасна архітектура. Чого від Пекіна не чекаєш зовсім – величезної кількості ультрасучасної архітектури, вона вражає уяву і закохує назавжди. Здається, що тут захотіли і відзначилися всі зірки сучасної архітектурної науки. Обов’язково потрібно подивитися будівлю штаб-квартири Центрального телебачення Китаю, вона унікальної форми. Місцеві жителі звуть її – Великі штани Пекіна. Недалеко від площі Тяньаньмень знаходиться ще одна знакова пам’ятка – Національний центр виконавських мистецтв, будівля побудована у формі величезної краплі на штучному озері. У «Краплю» відвідувачі потрапляють по довгому скляному коридору і не відразу звертають увагу, що він підводний, по скляному даху струмує озерна вода.
3. Стіна. Дістатися до Великої китайської стіни з Пекіна дуже просто. Існує кілька ділянок недалеко від міста, всі вони – окремі музейні об’єкти. Автобуси до них ходять регулярно. Хоча взимку виникають проблеми. Наприклад, у той день, коли я вирішив поїхати подивитися Стіну, автобуси скасували із-за снігу. Але зневірятися рано, адже завжди є запасний варіант – таксі.
Порада: краще Їхати самостійно (без допомоги туристичних агентств), так зручніше і дешевше. Не потрібно боятися таксі, якщо розбити вартість на чотирьох пасажирів, то виходить близько 15 доларів з людини. А знайти попутників там дуже легко. Таксист привозить до стіни і чекає скільки потрібно.
4. Олімпійські об’єкти. Навіть якщо ви не любите спорт, ніколи не дивилися Олімпіаду, все одне вирушайте в Олімпійський парк Пекіна, побудований спеціально до Літніх ігор 2008. Найкраще приїхати сюди за кілька годин до настання темряви. Так можна потрапити на один з оглядових майданчиків і побачити весь парк в денний час, а потім порівняти з тим, яким він стає вночі. На території знаходиться кілька легендарних об’єктів, які вже увійшли в підручники з архітектури – головний олімпійський стадіон КНР «Пташине гніздо», стадіон «Водний куб». З нічним підсвічуванням всі будівлі виглядають дуже ефектно.
Порада: потрібно виходити тільки на станції метро «Олімпік Грін». Вся колосальна територія парку з олімпійськими об’єктами обгороджена неприступним парканом. Я допустив катастрофічну помилку, вийшовши на сусідній станції, після чого, година пішла на те, щоб вибратися з обіймів швидкісних шосе.
5. Хутуни. Це історичні вулиці міста, вони складаються з середньовічних однотипних сірих будиночків, у яких досі кипить реальне життя. Хутуни по-своєму колоритні, але на непідготовлену людину можуть справити негативне враження. Моє перше знайомство з хутунами відбулося вночі, я вийшов з метро і вирішив, що сталася помилка. Вулиці були вузькі, похмурі, назви були відсутні. Тільки вранці, коли тут закипіло повсякденне життя, я відчув справжню чарівність району.
Сьогодні деякі мальовничі хутуни перебувають під охороною держави, як унікальні об’єкти – нічого подібного у світі немає. Один з вражаючих прикладів – вулиця Наньчицзи. Але місцеві жителі все одно нарікають, що влада зносить ці квартали, щоб будувати висотне житло, знищуючи старий Пекін.
Порада: обов’язково роздрукувати карту кварталу хутунів з назвами на китайській мові. Дуже стане в нагоді, якщо заблукаєте.
