Авторські статті

ХІ Народне віче або чому ж я такий наівний…

“Стою на Майдані тай думку гадаю, чому я не снайпер, чому не стріляю?..” – таку фразу чули всі і вже доволі давно. Але от мішень вже змінилась… Якщо раніше нашим головним ворогом був Янукович, то тепер всі вже проти опозиціі. І це не дивно. Своім ліхтарико-танц-канапкоідним стоянням народ загнали в такий кут, що вже нікуди… Люди покидали сім’і, роботи, домівки. Живуть вже на Майдані 2,5 місяці, а толку? Щей віддали головну будівлю народного спротиву та пролиту кров’ю вулицю Грушевського… Згоден, не вартують вулиці і будинки людських життів, але не з тими домовляємся панове.

“Все станеться в вівторок!” – скільки в нас вже було таких вирішальних “вівторків”? Та майже кожне віче в нас вирішальне, кожен пікет-страйк-похід в нас закінчиться перемогою в тойже день… Друзі, не зачаровуйтесь тим вівторком, ніодна армія, яка хоче атакувати і вийти переможцем в битві не буде робити тижневе попередження про наступ. Тому думайте.

Знаєте, оце приіхав додому – звіром себе відчуваю, якого загнали в клітку. Загнала опозиція, з уст яких 11 неділь ми чуємо тільки обіцянки і кормління завтрами. Загнали рідні, яким вже надоіло, що я іжджу на той Майдан, універ закинув майже, дома якщо і буваю, то втупившись в ноут і читаючи новини і дивлячись стріми. Загнали думки песимістів, яких з кожним днем все більше і більше. І нарешті загнали власні думки, які як не намагаються вірити в перемогу, але дивлячись на все те, що робиться, просто відмовляються сприймати реальність..

Що хочу сказати: народ доводять до крайньоі межі. Розраховуть на те, що легко всіх постріляють в разі вибуху агресіі чи на проявлення все-такоі ж терплячоі свідомості, яка була 22 роки незалежності і 2,5 місяці Майдану?..

Читайте нас : наш канал в GoogleNews та Facebook сторінка - Новини України