На сьогоднішній день патології щитовидної залози надзвичайно поширене явище, з проблемами щитовидки стикається приблизно 1/3 населення нашої країни. Однак цього захворювання не завжди приділяють належну увагу або навіть не здогадуються про його присутність. Вся справа в тому, що дисфункція щитовидної залози у кожної людини проявляється по-різному.
Під таким поняттям, як дисфункція слід розуміти широкий спектр порушень, який може протікати з різними симптомами, залежно від того які морфологічні зміни мають місце в кожному конкретному випадку.
Порушення роботи може проявлятися під поглядом трьох патофізіологічних синдромів, які призводять до порушення гомеостазу, — гіпофункції, гіперфункції та дисфункції щитовидної залози.
Причини дисфункції щитовидної залози
У людському організмі щитовидна залоза служити для вироблення гормонів (ТТГ, Т3 і Т4). Роль даних гормонів полягає в різнопланової підтримки життєдіяльності організму, вони регулюють величезна кількість фізіологічних процесів, починаючи від підтримки температури тіла і закінчуючи частотою серцевих скорочень.
Дисфункція щитовидної залози є результатом прийому медикаментів(літію), аутоімунних процесів, несприятливих зовнішніх факторів, надлишку або недостатності йоду.
Патології щитоподібної залози можна розділити на набуті та вроджені.
Симптоми
Ознаки дисфункції щитовидної залози насамперед залежать від механізму розвитку захворювання. Найбільш часто дисфункція протікає по типу гіпо – або гіпертиреозу.
При надлишковій секреції тиреоїдних гормонів виникає наступна симптоматика:
- Прискорений обмін речовин;
- збільшення щитовидної залози;
- втрата ваги;
- підвищений апетит;
- запори або діарея;
- Проблеми з серцем;
- Пітливість;
- Почуття тривоги;
- Порушення менструального циклу (у жінок), проблеми з потенцією у чоловіків).
Нестача гормонів щитовидної залози (гіпотиреоз) проявляється дещо інакше:
- Слабкість, втома;
- Підвищення маси тіла;
- Проблеми з пам ” яттю і концентрацією уваги;
- Сухість шкіри;
- Огрубіння голосу;
- Одутлість особи;
- Набряклість кінцівок;
- Ламкість нігтів;
- Випадання волосся;
- Почуття млявості і пригніченості.
Як можна діагностувати дисфункцію?
Для початку можна спробувати виявити порушення щитовидної залози. Для цього достатня уважно оглянути в дзеркалі область шиї, в нормальному стані заліза ніяк не повинна проявляти собі візуально і не помітна зовні. У разі почервоніння, набряку або ущільнення, хворобливих відчуттів при натисканні може мати місце дисфункція.
Чому з порушеннями щитовидної залози важливо своєчасно звертатися до лікаря?
Лікування та діагностика дисфункції щитовидної залози – завдання лікарів ендокринологів, саме ендокринолог на підставі аналізу крові і даних ультразвукового обстеження приймає рішення для подальшої терапії. Виробляє необхідний комплекс заходів для стабілізації і поліпшення стану, з подальшим його поверненням в нормальне русло. Починаючи від підбору медичних препаратів, і закінчуючи загальними рекомендаціями по режиму харчування, способу життя, і заповненням необхідних мікроелементів.
Саме вчасне звернення за кваліфікованою медичною допомогою і неухильне дотримання лікарських рекомендацій буде запорукою успішного одужання. Діагностика дисфункції на ранній стадії позбавить від тривалого прийому препаратів і дозволить в найкоротші терміни відновити покладений гормональний фон.
У запущених випадках лікування вимагає тривалого періоду реабілітації та великого обсягу спеціальних препаратів. Залишена без належної уваги і пущена на самоплив, порушена щитовидна залоза може привести до самих негативних наслідків для організму.
Постановка точного діагнозу, своєчасний початок лікування і бездоганне виконання хворим усіх лікарських приписів – запорука успішного одужання, нормалізації ваги, гормонального фону, поліпшення якості сну, загального самопочуття, а також підвищення фізичної активності.
Лікування
В арсеналі сучасної медицини налічується безліч методів лікування захворювань щитовидної залози. По своєму впливу їх прийнято ділити на три види.
При низькому рівні гормонів використовується замісна терапія, шлюб природних гормонів компенсується штучними та синтетичними аналогами, що володіють тімі ж властивостями, що і натуральні.
У випадках наявності різних запальних процесів застосовують медикаментозне лікування. Метою даного лікування є зняття запалення, яке могло бути викликано тиреодитом (аутоімунний тиреоїдит або АІТ) або порушення роботи гіпофіза. Призначаються протизапальні препарати не стероїдного типу, якщо попередня терапія не дала результатів, то може бути призначений кортизон.
Захворювання щитовидної залози може бути, як тимчасове, так і хронічне, отже, лікування в різних випадках різний.
Досвідчений лікар здатний визначити за зовнішнім поглядом пацієнта симптоматику захворювання, виражену, як в психологічному плані загальмованістю або підвищеною збудливістю, так і в стані волосся, шкіри або очей. Для встановлення точного діагнозу і підбору правильного курсу лікування необхідно провести повне обстеження, що включає у собі томографію, рентгенографію і біопсію. Спираючись на дані дослідження у важких випадках проводять хірургічну операцію. Якщо станом аналізів виявляється онкологія, то як метод лікування може бути призначений радіотерапія.
Дієта
При захворюваннях щитовидної залози застосовують спеціальну дієту, розроблену на виключення з раціону продуктів, які можуть своїм складом сприяти зменшенню надходження йоду в організм: ріпи, редьки, капусти, редиски, всього сімейства бобових.
Для зняття напруги нервової системи уникають напоїв, що містять кофеїн, какао, гострі спеції.
Слід унікати впливу прямих сонячних променів, походів у солярій.
Не варто нехтувати своїм здоров ям при наявності перших ознак захворювання необхідно звернути до лікаря для призначення відповідного лікування!
