Греко-католицька церква через виділення допомоги країнам Африки бажає вшанувати жертв Голодомору в Україні

На жаль, Голодомор, з часу якого минуло кілька десятиліть, не є трагедією тільки нашого народу. Важко уявити, але минулого року близько двадцяти африканських країн були під загрозою голодної смерті, в яких найбільше страждають саме діти. Тож наша держава, Церкви і релігійні організації, зокрема наша Українська Греко-Католицька Церква, мають докласти великих зусиль, аби ця трагічна сторінка не повторилася знову ще й в історії інших народів. Тож, окрім молитви, запаленої свічки пам’яті та пам’ятників, мабуть, найкращим виявом пошани до жертв Голодомору буде допомога тим країнам, які зараз залишилися з голодом сам на сам.

Загалом це питання вдалося обговорити у понеділок, 12 лютого, на десятому засіданні Громадської ради з питань співпраці з релігійними організаціями при Міністерстві закордонних справ України. Засідання очолював заступник міністра Василь Боднар. Також на захід були запрошені й представники УГКЦ — владика Богдан (Дзюрах), секретар Синоду Єпископів УГКЦ, та отець Любомир Яворський, заступник керівника Департаменту військового капеланства УГКЦ, які проінформували присутніх про різні ініціативи, з якими виступає УГКЦ в гуманітарній сфері та в сфері капеланського служіння.

Передусім на засіданні обговорювали ініціативу вшанувати жертв Голодомору в Україні в особливий спосіб: виділити частину зерна з державних резервів для потреб країн Африки, які потерпають від голоду. За даними ООН, тільки в 2016 році 815 мільйонів людей у світі потерпали від голоду, а це становить 11 відсотків від населення планети. Найбільше страждають від цієї проблеми країни Центральної та Східної Африки.

«Ми знаємо, як нас боліло те, що великі мужі та західне суспільство мовчки відверталися від трагедії нашого народу. Тому ми не хочемо мовчки спостерігати за трагедією інших країн. Пам’ять про Голодомор зобов’язує нас до солідарності та милосердя. Саме тому було скеровано прохання (заклик) до органів державної влади на найвищому рівні, щоб Україна поділилася своїм зерном. Адже ми не можемо заховатися за запаленою свічкою в той час, коли на наших очах гинуть тисячі людей в країнах Африки», — наголосив владика Богдан (Дзюрах) у коментарі для Департаменту інформації УГКЦ.

«Ми хочемо запропонувати таку ініціативу, аналогічну до акції “Моя цеглинка на будову собору”, в якій кожна людина за своєю спроможністю могла раніше долучитися до побудови Патріаршого собору. Ця акція мала великий резонанс не тільки серед вірних УГКЦ, а також серед людей доброї волі. Ми сподіваємося, що такою ж буде щедрість і великодушність українців у цей рік, коли ми згадуємо 85-ті роковини Голодомору. Надіємося, що люди відгукнуться і підтримають нашу акцію, а також долучаться за своєю спроможністю для того, щоб врятувати чиєсь життя, — зазначив владика Богдан. — Я думаю, що це буде найкращий і найдостойніший “пам’ятник” жертвам Голодоморів в Україні, який ми зараз можемо створити!»

Секретар Синоду Єпископів зізнався, що для такого рішучого кроку нашу Церкву надихнув приклад Святішого Отця Франциска, який вчить нас відгукуватися на людську біду та людську недолю, хоч би де вона проявилася. Адже в очах Божих ми всі є Його дітьми, незалежно від раси чи кольору шкіри, місця проживання чи соціального статусу. Одного разу Папа (звертаючи увагу на проблему голоду у світі) сказав, що голод у світі існує внаслідок байдужості багатьох та егоїзму деяких.

«Ми нашою ініціативою хочемо проламати мур байдужості та пробудити солідарність багатьох людей до осіб, які голодують. Зараз тривають напрацювання механізмів збору і передавання продуктів для голодуючих. Основне наше бажання — залучити якомога більше людей до цієї справи», — повідомив владика Богдан (Дзюрах).

За його словами, цю ініціативу схвально сприйняли представники Громадської ради при МЗС та Світовий конгрес українців.

«Ми розраховуємо, що українське суспільство виявить велику зрілість і проявить велику солідарність. Україна буде не тільки об’єктом міжнародної політики: коли ми, наприклад, приймаємо допомогу, в якій самі відчуваємо потребу. Однак поступово ми також перетворюємося й на суб’єкт міжнародної політики: коли ми самі вміємо реагувати, незважаючи на наші великі виклики, а також простягати руку допомоги!» — наостанок промовив владика Богдан.

Варто додати, що на засіданні також обговорювали співпрацю громадянського суспільства та релігійного середовища з органами державної влади України в різних гуманітарних питаннях, зокрема щодо визволення полонених, про небезпеки і загрози релігійної свободи на окупованих територіях України. Адже на цих територіях релігійна спільнота хоче робити свої ініціативи, щоб інформувати світ про реальний стан пов’язаний із свободою совісті та релігії, а також заручитися підтримкою України. Окрім цього, Рада підтримала важливу ініціативу – проголошення 2018 року Роком Божого Слова в Україні, що передбачає не лише масові читання Святого Письма, а й заходи, спрямовані на втілення Божих заповідей у життя.

Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

x

Вам буде цікаво

Китайські студенти відправили в космос саморобний супутник і вперше зробили фото Землі з Місяця

Невеликий супутник зробили любителі і відправили його разом з великим китайським апаратом. Нещодавно в Мережі ...